Abstract:
Зі зміною структури
посівних площ, скороченням ротацій сівозмін, виключенням з масового вирощування
багатьох польових культур – кукурудза широко вирощується проте, продуктивність
посівів має тенденцію до зниження. Враховуючи, що кукурудза має велике народно господарське значення, високоврожайна культура і є світовим лідером по валових зборах
зерна, стало актуальним питанням перед практиками і, особливо науковцями, розробити
і впровадити нові елементи технологій вирощування кукурудзи з обґрунтуванням
системи удобрення для умов сьогодення. Оскільки сучасні сівозміни включають досить обмежений набір культур –
пшеницю озиму, кукурудзу, соняшник, інколи – ріпак озимий і сою, то досить складно
підібрати оптимальні попередники для кукурудзи.
На родючих ґрунтах за достатнього удобрення і високій культурі землеробства
кукурудзу можна вирощувати в повторних посівах протягом 3-4 років.
Вирощують кукурудзу і в монокультурі. Такі сівозміни можна використовувати
на чорноземах протягом 6-10 років, але за умови внесення органічних добрив. На менш
родючих ґрунтах цей період становить 3-5 років. За умов оптимального удобрення та
належному догляді кукурудза може десятки років рости на одному місці, давати
стабільні та високі врожаї, не призводячи до погіршення родючості ґрунтів.
