Abstract:
Традиційно копінг (стратегії подолання) визначався як особлива категорія адаптації, яка проявляється у нормальних людей за умов надзвичайно складних обставин (Коста, Сомерфілд і МакКрей, 1996). Найвпливовішою моделлю психологічної реакції на стрес є та, яку запропонували Лазарус і Фолкман (1984). Відповідно до їхніх поглядів, процес копінгу визначається як постійно змінювані когнітивні та поведінкові зусилля, що спрямовані на подолання вимог, які є особливо складними і, ймовірно, перевищують індивідуальні можливості або ресурси (Лазарус і Фолкман, 1984). Згідно з цими авторами, процес копінгу включає три основні елементи: джерело стресу (подія або стресор); когнітивна оцінка (яка включає оцінку події як незначної, загрозливої або позитивної, а також оцінку доступних ресурсів для подолання в особистості та її оточенні); і механізми копінгу.
