Abstract:
Увесь сюжет роману побудований навколо картини «Щиголь», із самого
початку полотно стає світоглядним орієнтиром героя-розповідача, оскільки не
лише той, хто творить, а й той, хто ладен зрозуміти прекрасне є художником у
широкому значенні. Саме мистецтво герой сприймає не як мертве відображення
реальності, а як світ, що існує за власними законами, є живим багатогранним у
своєму розмаїтті. Тому доречним є порушення питання про синтез мистецтв у
романі. Це досягається майстерним поєднанням зорових і слухових деталей, що
творять опуклі емоційно насичені образи, наповнені серцебиттям життя.
