Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Марковська, О.Є. | |
dc.contributor.author | Дудченко, В.В. | |
dc.contributor.author | Стеценко, І.І. | |
dc.date.accessioned | 2024-12-01T16:29:16Z | |
dc.date.available | 2024-12-01T16:29:16Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Марковська О.Є., Дудченко В.В., Стеценко І.І. Ефективність заходів контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного. Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 136. Частина 2. С. 18–25. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/10100 | |
dc.description.abstract | У статті представлено результати дослідження ефективності післясходового боронування та гербіцидів для контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного (Panicum miliaceum L.). Через низьку конкурентноспроможність культури у період від фази сходів до виходу в трубку, бур’яни часто стають на заваді отримання запланованого врожаю. У післяжнивних посівах проса в умовах Південного Степу України поширення ранніх ярих бур’янів, як правило, є незначним, тоді як дводольні однорічні й багаторічні види створюють значну конкуренцію посівам культури. Окремою групою, яка становить серйозну загрозу майбутньому врожаю, є однорічні злакові бур’яни (мишій сизий та зелений, просо півняче тощо), контроль яких надзвичайно ускладнений через їх біологічну та морфологічну спорідненість із рослинами проса звичайного. Дослідження проводили у 2023 році в умовах ПП «Криниця», с. Інгулець Херсонської області. Найбільш поширеними бур’янами у фазу сходів (ВВСН 12), кількість яких коливалася в межах від 7,4 до 16,2 шт./м2 залежно від виду були: амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.), лобода біла (Chenopodium album L.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), просо півняче (Echinochloa crus-galli (L.) Pal Beauv.) та види осотів (Sonchus oleraceus L., Cirsium arvense L.). Середня забур’яненість агроценозу проса у фазу формування двох листків становила 74,5 шт./м2. Перед збиранням урожаю (ВВСН 89) кількість бур’янів у варіанті без застосування заходів контролю значно збільшилась (139,3 шт./м)2, а рослини проса не мали достатніх темпів, сили росту та габітусу для пригнічення розвитку бур’янів шляхом прямої конкуренції. Застосування післясходового боронування ротаційними боронами ефективно зменшувало забур’яненість посівів проса рослинами Echinochloa crus-galli (L.) Pal Beauv. з 16 шт./м2 у період сходів до 3,1–6,8 шт./м2 перед збиранням урожаю. Контроль однорічних дводольних і багаторічних коренепаросткових видів здійснювали внесенням гербіцидів у фазу 4–5 листків у проса. Найбільшу технічну ефективність серед досліджуваних препаратів (88,8%) мав Лонтрел Гранд, ВГ (0,12 кг/га), за використання якого рослини проса сформували максимальну врожайність – 4,24 т/га, що переважало контрольний варіант на 2,75 т/га. | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Таврійський науковий вісник | ru |
dc.subject | просо звичайне | ru |
dc.subject | агротехнічні заходи | ru |
dc.subject | гербіциди | ru |
dc.subject | забур'яненість | ru |
dc.subject | маса 1000 зерен | ru |
dc.subject | урожайність | ru |
dc.title | Ефективність заходів контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного | ru |
dc.type | Article | ru |