00 DSpace/Manakin Repository

Ефективність заходів контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Марковська, О.Є.
dc.contributor.author Дудченко, В.В.
dc.contributor.author Стеценко, І.І.
dc.date.accessioned 2024-12-01T16:29:16Z
dc.date.available 2024-12-01T16:29:16Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Марковська О.Є., Дудченко В.В., Стеценко І.І. Ефективність заходів контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного. Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 136. Частина 2. С. 18–25. ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/10100
dc.description.abstract У статті представлено результати дослідження ефективності післясходового боронування та гербіцидів для контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного (Panicum miliaceum L.). Через низьку конкурентноспроможність культури у період від фази сходів до виходу в трубку, бур’яни часто стають на заваді отримання запланованого врожаю. У післяжнивних посівах проса в умовах Південного Степу України поширення ранніх ярих бур’янів, як правило, є незначним, тоді як дводольні однорічні й багаторічні види створюють значну конкуренцію посівам культури. Окремою групою, яка становить серйозну загрозу майбутньому врожаю, є однорічні злакові бур’яни (мишій сизий та зелений, просо півняче тощо), контроль яких надзвичайно ускладнений через їх біологічну та морфологічну спорідненість із рослинами проса звичайного. Дослідження проводили у 2023 році в умовах ПП «Криниця», с. Інгулець Херсонської області. Найбільш поширеними бур’янами у фазу сходів (ВВСН 12), кількість яких коливалася в межах від 7,4 до 16,2 шт./м2 залежно від виду були: амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.), лобода біла (Chenopodium album L.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), просо півняче (Echinochloa crus-galli (L.) Pal Beauv.) та види осотів (Sonchus oleraceus L., Cirsium arvense L.). Середня забур’яненість агроценозу проса у фазу формування двох листків становила 74,5 шт./м2. Перед збиранням урожаю (ВВСН 89) кількість бур’янів у варіанті без застосування заходів контролю значно збільшилась (139,3 шт./м)2, а рослини проса не мали достатніх темпів, сили росту та габітусу для пригнічення розвитку бур’янів шляхом прямої конкуренції. Застосування післясходового боронування ротаційними боронами ефективно зменшувало забур’яненість посівів проса рослинами Echinochloa crus-galli (L.) Pal Beauv. з 16 шт./м2 у період сходів до 3,1–6,8 шт./м2 перед збиранням урожаю. Контроль однорічних дводольних і багаторічних коренепаросткових видів здійснювали внесенням гербіцидів у фазу 4–5 листків у проса. Найбільшу технічну ефективність серед досліджуваних препаратів (88,8%) мав Лонтрел Гранд, ВГ (0,12 кг/га), за використання якого рослини проса сформували максимальну врожайність – 4,24 т/га, що переважало контрольний варіант на 2,75 т/га. ru
dc.language.iso other ru
dc.publisher Таврійський науковий вісник ru
dc.subject просо звичайне ru
dc.subject агротехнічні заходи ru
dc.subject гербіциди ru
dc.subject забур'яненість ru
dc.subject маса 1000 зерен ru
dc.subject урожайність ru
dc.title Ефективність заходів контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного ru
dc.type Article ru


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу