Abstract:
У статті представлено результати дослідження ефективності післясходового боронування та гербіцидів для контролю бур’янів у післяжнивних посівах проса звичайного (Panicum miliaceum L.). Через низьку конкурентноспроможність культури у період від
фази сходів до виходу в трубку, бур’яни часто стають на заваді отримання запланованого врожаю. У післяжнивних посівах проса в умовах Південного Степу України поширення ранніх ярих бур’янів, як правило, є незначним, тоді як дводольні однорічні й багаторічні види створюють значну конкуренцію посівам культури. Окремою групою, яка становить серйозну загрозу майбутньому врожаю, є однорічні злакові бур’яни (мишій сизий та зелений, просо півняче тощо), контроль яких надзвичайно ускладнений через їх біологічну та морфологічну спорідненість із рослинами проса звичайного.
Дослідження проводили у 2023 році в умовах ПП «Криниця», с. Інгулець Херсонської області. Найбільш поширеними бур’янами у фазу сходів (ВВСН 12), кількість яких коливалася в межах від 7,4 до 16,2 шт./м2 залежно від виду були: амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.), лобода біла (Chenopodium album L.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), просо півняче (Echinochloa crus-galli (L.) Pal Beauv.) та види осотів (Sonchus oleraceus L., Cirsium arvense L.). Середня забур’яненість агроценозу
проса у фазу формування двох листків становила 74,5 шт./м2. Перед збиранням урожаю (ВВСН 89) кількість бур’янів у варіанті без застосування заходів контролю значно збільшилась (139,3 шт./м)2, а рослини проса не мали достатніх темпів, сили росту та
габітусу для пригнічення розвитку бур’янів шляхом прямої конкуренції. Застосування післясходового боронування ротаційними боронами ефективно зменшувало забур’яненість посівів проса рослинами Echinochloa crus-galli (L.) Pal Beauv. з 16 шт./м2 у період сходів до 3,1–6,8 шт./м2 перед збиранням урожаю. Контроль однорічних дводольних і багаторічних коренепаросткових видів здійснювали внесенням гербіцидів у фазу 4–5 листків у проса. Найбільшу технічну ефективність серед досліджуваних препаратів (88,8%) мав Лонтрел Гранд, ВГ (0,12 кг/га), за використання якого рослини проса сформували максимальну врожайність – 4,24 т/га, що переважало контрольний варіант на 2,75 т/га.
