ПРИЙНЯТТЯ РИЗИКОВАНИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Abstract

Стаття присвячена тому, як приймати рішення, коли нічого не зрозуміло. У статті було враховано вимоги особи, яка ухвалює рішення, а також зовнішні умови, що впливатимуть на модель, альтернативні рішення та очікувані доходи. У реальних додатках арсенал наявних і розроблених у теорії критеріїв ухвалення рішень в умовах невизначеності є недостатнім, щоб прийнятною мірою відповідати системі вподобань особи, яка ухва- лює рішення. Пропонуються спеціальні підходи та методи для модифікації критеріїв вибору, щоб забезпечити кращу їхню адаптацію до вподобань особи, яка приймає рішення. При цьому враховуються атрибути відпові- дних завдань вибору ефективних рішень. Глобалізація бізнесу, просування економічних інтересів на ринки інших країн, процеси об'єднання і ство- рення спільного економічного простору вимагають знання національних звичаїв і національної культури. Ма- лий бізнес є базисом і рушійною силою розвитку економіки, він прямо впливає на добробут населення, а та- кож сприяє вирішенню багатьох соціально-економічних проблем. Однак в Україні малий бізнес не розвивається так активно, як в інших розвинених країнах, і причиною тому є обмеженість їхніх фінансових ресурсів, що позначаються на якості менеджменту і заважають здійсненню ефективного управління. Незважаючи на спро- би держави підтримати малий бізнес, цього виявляється недостатньо, тому сьогодні приділяється підвищена увага новим підходам до формування системи менеджменту, зокрема інноваційного, і пошуку ефективних інструментів в управлінні ресурсами малих підприємств.У статті надано характеристику ролі менеджменту для розвитку малого бізнесу, виявлено бар'єри, що виникають на шляху його реалізації, розглянуто найефек- тивніші рішення в галузі управління малим бізнесом. Унаслідок дискусійності проблем визначення понятійного апарату управлінського рішення у статті пред- ставлено авторську позицію з розглядуваних питань у теоретичному та змістовному аспектах. У даний час, час глобалізації економки, підвищення невизначеності середовища функціонування підприємств, виникнення глобальної конкуренції, сталий розвиток господарюючих суб'єктів неможливо без стратегічного управління, що базується на нових підходах і принципах.