Короткий опис(реферат):
Було встановлено, що найбільш ефективно на зміну показників врожайності впливав фактор попередник, прибавка врожаю по попереднику соя складала 1,23 т/га у сприятливі для культури роки та +0,71 т/га в інші роки. Запізнення із строками сівби пшениці озимої при несприятливих умовах вегетації істотно не впливало на врожайності зерна по попереднику соняшник, тоді як по попереднику соя спостерігали достовірну прибавку врожаю і отримували 5,14-5,47 т/га. Пізні строки сівби при оптимальних умовах вегетації призводили до зниження урожайності культури, особливо по попереднику соя: -0,64 т/га та -1,12 т/га. Пшеницю озиму доцільно сіяти 15 вересня по попереднику соняшник та 15-30 вересня по попереднику соя. Результати досліджень вказують на суттєве підвищення врожайності та продуктивності пшениці озимої по попереднику соя, порівняно до попереднику соняшник не залежно від строку сівби. Урожайність зернових одиниць з основної та побічної продукції пшениці озимої в середньому складала 11,66 т/га після сої як попередньої культури та 9,78 т/га – після соняшнику; кормових одиниць 10,05 т/га та 8,43 т/га, одиниць перетравного протеїну 1,97 т/га та 1,65 т/га відповідно. Прибавка врожаю зернових одиниць по переднику соя складала 1,61-2,15 т/га; кормових одиниць – 1,39-1,85 т/га; одиниць перетравного протеїну – 0,27-0,36 т/га. Перенесення строків сівби пшениці озимої на більш пізні строки негативно впливало на формування продуктивності культури, найбільш істотними зниження були по попереднику соняшник. Більші економічні показники отримали при вирощуванні пшениці озимої по попереднику соя та при сівбі 15 вересня: вартість вирощеної продукції збільшилася до 33540 грн/га, умовно-чистий прибуток до 15489 грн/га з рентабельністю 85,8 %.
