Аннотации:
Найбільш типовими представниками фітопатогенної мікробіоти в агроценозі сої були збудники фузаріозної кореневої гнилі – Fusarium spp. (34%), пероноспорозу (Peronospora manshurica N. Sud) – 13%, септоріозу (Septoria glycines Hemmi), склеротініозу (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary) – 25 та 16% відповідно. Також у посівах визначено збудника кутастої плямистості листків сої (Pseudomonas savastanoi pv. glycinea Gardan et al.) та вірусу зморшкуватої мозаїки (Bean wrinkle mosaic virus).
Структура шкідливого ентомокомплексу була представлена наступними видами: паросткова муха (Delia platura Mg.), тютюновий трипс (Thrips tabaci Lind.), акацієва вогнівка (Etiella zinckenella Tr.), звичайний павутинний кліщ (Tetranichus urticae Koch.), клопи-щитники (Pentatomidae spp.), а саме: чорношипий (Carpocoris fascispinus Sop.), ягідний (Dolycoris baccarum L.) і люцерновий (Piezodorus Lituratus F.), люцерновий клоп (Adelphocoris lineolatus Goeze), бульбочкові довгоносики (Sitona spp.), зокрема смугастий (S. lineatus L.) та щетинистий (S. crinitus Hrbst.), соєва плодожерка (Eucosma glycinivorella Motsch), сонцевик будяковий (чортополохівка) (Vanessa cardui L.).
За результатами обліків забур’яненості посівів сої у господарстві, проведених до застосування заходів із контролю сегетальної рослинності встановлено, що у агрофітоценозах присутні значна кількість як однорічних, так і багаторічних видів злакових і дводольних бур’янів, головними серед яких були: просо півняче (Echinochloa crus-galli (L.) Pal. Beauv.), мишій зелений (Setaria viridis L.), пирій повзучий (Agropyron repens (L.) Pal. Beauv.), свинорій пальчастий (Cynodon dactylon (L). Pers.), лобода біла (Chenopodium album L.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), нетреба звичайна (Xanthium strumarium L.), портулак городній (Portulaca oleracea L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.), осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.), осот жовтий (Sonchus arvensis L.), берізка польова (Convolvulus arvensis L.).
