Короткий опис(реферат):
В статті наведено результати досліджень із вивчення впливу стимуляторів росту та мікроелементів на формування асиміляційного апарату гороху в умовах вирощування на півдня України. Актуальність питання забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування дієтичної спрямованості, багатими протеїном є пріоритетним і безперечним. Значна роль у вирішенні цієї проблеми належить гороху, виробництво якого в Україні має тенденцію до зростання. Тому виникла потреба розробити елементи ресурсозберігаючої технології його виробництва із застосуванням невисоких доз добрив синтетичного походження шляхом стимуляції дії азотфіксуючих бульбочкових бактерій. Всі процеси проходили з допомогою бактеріальних і мікродобрив, які значно дешевшими за мінеральні добрива, мало витратними при внесенні, паралельно не шкодять довкіллю та завдяки мікродозам є абсолютно безпечними для людей.
Метою написання статті було потреба розробити елементи ресурсозберігаючої технології його виробництва із застосуванням невисоких доз добрив синтетичного походження шляхом стимуляції дії азотфіксуючих бульбочкових бактерій, що є симбіонтами гороху, з допомогою бактеріальних і мікродобрив, які значно дешевшими за мінеральні добрива, мало витратними при внесенні, не шкодять довкіллю та завдяки мікродозам є абсолютно безпечними для людей.
Досліди проводились на дослідному полі науково-дослідної виробничої дільниці Херсонського державного аграрно – економічного університету на протязі 2019–2021 років.
Вперше для умов Пiвдня України встановлено що застосування бору, молібдену, та біостимуляторів «Хелафіт» та «Біогель» для обробки посівів у фази «вусоутворення» та бутонізації – запорука підвищення продуктивності досліджуваних сортів гороху.
Встановлено, що обробіток посівів біостимуляторами та мікроелементами приводив до збільшення якісних показників у відсотковому відношенні більше, ніж для кількісних. Застосування мікроелементів давало приріст в середньому на рівні 29–38 %, «Хелафіта» 39–54 %, та «Біогеля» на 53–62 %. Одержані дані щодо впливу досліджуваних факторів на кількісний показник азотофіксючих бактерій свідчать: кількість бульбочок азотобактеру на коренях 10 рослин гороху у досліджуваних сортів залежала насамперед, від умов року проведення дослідів, пов’язаних в основному із зволоження ґрунту, тому, що при зниженні вологи до 55–60 % від НВ кількість колоній бактерій на коренях значно зменшується, їх ріст і розвиток сповільнюється.
