Аннотации:
У статті розглядається аналіз продуктивних якостей корів української чорно-рябої породи залежно живої маси ремонтних телиць на час народження та першого осіменіння. Класи розподілу телиць за живою масою на час народження були М- до 35 кг, М0 - 36-42 кг, М+ - 43 кг і більше. Розподіл за живою масою телиць за першого осіменіння був М- до 354 кг, М0 - 355-426 кг, М+ - 427 кг і більше. Вагомий вплив живої маси теличок при народженні на майбутню їх молочну продуктивність відсутній. Первістки, які мали найменшу масу при народженні, досягли надою за 305 днів лактації 7432,35 кг і незначно переважали ровесниць класів М0 та М+ за цим показником відповідно на 90,54 кг та 44,53 кг, за молочним жиром – на 2,53 кг і 0,70 кг та молочним білком відповідно на 3,64 кг і 1,30 кг. Встановлено позитивний зв’язок між надоєм за першу лактацію і живою масою в усі вікові періоди раннього онтогенезу в усіх групах тварин різного рівня, окрім тварин модального класу у 3- та 6-місячному віці (r = -0,065…-0,114) з протилежно направленою залежністю незначної сили та класу М+ при народженні (r = -0,249). Достатньо сильного рівня залежність між живою масою протягом усього вікового періоду та надоєм первісток, народжених з найменшою живою масою (r = +0,436…+0,523), між живою масою та віком першого осіменіння тварин (r = +0,596…+0,638), між живою масою за першого осіменіння та рівнем надою (r = +0,298…+0332), між надоєм корів та середньодобовим приростом (r= +0,329). Встановлено, що найвищі показники молочної продуктивності мали первістки, яких осіменили з живою масою 427 кг і більше. Надій за 305 днів лактації даної групи тварин склав 8600 кг з молочним жиром – 312 кг і молочним білком – 283 кг. Перевага за надоєм та молочним жиром порівняно з групою тварин із середньою та низькою живою масою за першого плідного осіменіння склала відповідно 18,6 % та 24,5%, а за молочним білком – 19,6% і 27,5%. Нижчою молочною продуктивністю характеризувались первістки, яких осіменяли із живою масою до 354 кг.
