Короткий опис(реферат):
У статті наведено результати дослідження ефективності фунгіцидів проти збудників плямистостей листків у посівах ячменю озимого в умовах рисових зрошувальних систем.Вагомими чинниками впливу на продуктивність сільськогосподарських культур є інтенсивне живлення та ефективна система захисту рослин від шкідливих організмів. Важливість забезпечення рослин необхідною кількістю добрив змушує аграріїв максимально повно реалізовувати рекомендації щодо режиму живлення культур, у той час як за використання фунгіцидів або інших засобів захисту вони намагаються оптимізувати рівень витрат, поєднуючи обприскування проти різних видів шкідливих організмів на користь найбільш шкодочинного. Це створює передумови для посиленого розвитку менш шкідливого об’єкта, і як наслідок, призводить до зростання втрат урожаю від сукупної дії фітопатогенних мікроорганізмів. На півдні України посівам ячменю озимого властивий досить чисельний фітопатогенний комплекс мікроорганізмів, серед яких найбільш шкодочинними є збудники плямистостей – темно-бурої, сітчастої та смугастої, септоріозу, тощо. Світова практика управління поширенням та розвитком хвороб ячменю доводить, що застосування інтегрованих систем захисту є найкращим способом контролю хвороб цієї культури. Однак найбільш ефективним методом у разі епіфітотійного розвитку хвороб залишається застосування фоліарної обробки посівів фунгіцидами. За результатами проведеного дослідження встановлено, що в умовах 2020–2021 рр.
найбільш поширеними збудниками плямистостей листків ячменю озимого були представники сумчастих грибів – Pyrenophora graminea Ito et Kurib. й Pyrenophora teres Drechsler, які є збудниками смугастої й сітчастої плямистостей, та мітоспоровий гриб Rhynchosporium secalis J. Daevis. – збудник облямівкової плямистості ячменю. Двократне застосування фунгіцидів дозволило ефективно контролювати їх поширення та розвиток у посівах ячменю. Ефективність дії фунгіцидів проти Rhynchosporium secalis J. Daevis. коливалася в межах 73,7–87,7%, найвищою вона була за використання препарату Солігор® 425 EC, КЕ нормою 0,9 л/га та становила 87,7%. Проти збудників сітчастої та смугастої плямистостей фунгіцид Солігор® 425 EC, КЕ також мав найвищу ефективність дії (82,2–82,4%). Фунгіцид Амістар Тріо 225 ЕС виявляв ефективність на рівні 79,6% проти Pyrenophora teres Drechsler та 82,2% проти Pyrenophora graminea Ito et Kurib. Застосування фунгіцидів Солігор® 425 EC, КЕ, нормою 0,9 л/га та Амістар Тріо 225
ЕС нормою 1,2 л/га забезпечило надійний контроль розвитку плямистостей та дозволило отримати врожай на рівні 8,01 та 7,75 т/га.
