Abstract:
Оборот алгоритмічної торгівлі на великих фондових майданчиках сьогодні сягає, за деякими даними, 70%. При цьому вже йдеться не просто про те, щоб випередити конкурентів у здійсненні транзакції, а й зуміти передбачити рух ціни. Зробити це можна, наприклад, за допомогою математичної формули, що враховує приховану ліквідність ринку за цієї ліквідності заявок на купівлю та продаж. Виснаження черги заявок на купівлю або продаж може свідчити про швидкий рух ціни. В роботі аналізуються основні моделі, що використовуються для оцінки ринкової рівноваги. Пропонуються уточнення механізму взаємодії попиту та пропозиції, необхідні для практичного прогнозування на фондовому ринку. Для прогнозування використовуються елементи диференціального обчислення. Рух ринку, у стані зміщення щодо точки рівноваги, задається диференціальним рівнянням. Рішення якого свідчить, що рух ринку неможливо описати одним рівнянням. Якщо змінити попит, це спричинить зміну пропозиції, яка врівноважує ринок. Для прогнозу розвитку ринку оцінюється його поведінка після будь-якого обурення. Наприклад, несподіване зниження (підвищення) обсягу ціни на акції підприємств. Повний цикл коливання ринку за аналогією з павутиноподібною моделлю розбивається на 4 чверті періоду π/2. Проводиться оцінка стійкості ринкової рівноваги кожному періоді. Провівши дослідження по всім чвертям періоду коливань, отримано закон коливань ринку протягом одного періоду при різному поєднанні еластичності попиту й пропозиції. Отримано залежність зміни амплітуди коливань ринку протягом одного напівперіоду та рівняння коливань ринку щодо точки рівноваги. Фундаментальний метод, що застосовується для прогнозування, ґрунтується дослідженні сукупності різноманітних умов і факторів, що є на ринку, та розробки на основі економетричних моделей. При застосуванні технічного аналізу, на відміну від фундаментального, досліджується динаміка цін на торгах. З’ясовується їх тенденцій у минулому та переносяться виявлені закономірності на майбутнє. Проте вітчизняні реалії біржової торгівлі, які виявляються у нерозвиненості строкового біржового ринку, незначному обсязі та нерегулярності укладених угод, значно утруднюють застосування даних методів.
