Короткий опис(реферат):
Зміни клімату є важливим глобальним викликом людства, який потребує міждисциплінарного підходу у його подоланні.
Кліматичні зміни проявляються в інтенсивності та частоті кліматичних аномалій, екстремальних погодних явищ на різних
рівнях ієрархії у просторі і часі. Зокрема, аналіз наявних джерел показав, що питання вивчення та моделювання можливих
змін клімату й оцінки його впливу на функціонування екосистем річкових басейнів із метою розроблення та ведення нових
адаптаційних заходів на різних рівнях господарювання залишаються актуальними та недостатньо дослідженими. Тому метою
досліджень було є багаторічне дослідження та встановлення просторово-часових закономірностей формування кліматичних умов на території басейну річки Случ. Дослідження ґрунтувалися на даних аналізу кліматичних змін за 1901–2022 рр.
та дешифруванні актуальних супутникових знімків космічного апарату Landsat 2. Встановлено, що в останні 120 років річна
сума атмосферних опадів у межах водозбірного басейну варіювала від 487 мм до 716 мм. Зокрема, за останні 40 років середньорічна температура на території водозбору у середньому збільшилася на 1,9°С, що призвело до значного підвищення евапотранспіраційних процесів (ETo) від 1,79 мм/день до 2,25 мм/день, зниження вологозабезпеченості басейнових ландшафтних
і аквальних територіальних структур. Просторово-часова варіація ETo є важливим індикатором посухи, показником змін у формуванні водного режиму, вологозабезпечення басейнових ландшафтних структур, рівня споживання води рослинами, об’єму
водного сліду на вирощування агроценозів тощо. Встановлено, що басейн річки Случ на теперішній час залишається добре
вологозабезпеченим природним регіоном, але тенденцій глобального потепління засвідчують про неминучість збільшення
площі водозбору із сухим субгумідним кліматом у верхній частині басейну річки, що обумовить зменшення водності та призведе до імовірного пересихання малих водотоків у верхів’ї русла річки Случ. Зокрема, кліматичні проблеми верхньої частини
водозбору посилюються високим рівнем антропогенно-порушених земель (сільськогосподарські угіддя і населені пункти) на
рівні 68,9% та обмеженістю природних угідь (лісовкриті землі та інша природна рослинність, водно-болотні угіддя) – 31,1%.
Тому одержані результати є необхідними для встановлення просторово-часових закономірностей формування водно-балансової стійкості басейну річки та обґрунтування збалансованого природокористування за умов змін клімату та антропогенного навантаження.
