Аннотации:
ільшення частоти дефляційних процесів та рівня локальних ризиків змиву із полів посівів сільськогосподарських культур,
порушення транспіраційних процесів та підвищення випаровуваності вологи у літно-осінній період, погіршення вологозабезпечення агроценозів. Тому перспективним напрямом аграрної науки є використання даних дистанційного зондування Землі
для дослідження стану посівів на основі normalized difference vegetation index (NDVI). Зокрема, для прогнозування урожайності необхідно здійснити детальний аналіз сезонних змін значень вегетаційного індексу для верифікації кривих вегетації
рослин за різними сценаріями їх вирощування, попередніх польових дослідження та фактичного обліку урожаю окремих
сортів та гібридів. Дослідження розвитку та продуктивності різних гібридів соняшнику в природно-кліматичних умовах зони
Степу України проводили в період 2019–2021 рр. Просторово-часова диференціація вегетації гібридів соняшнику визначалася на основі розрахунку NDVI за даними дешифрування космічних знімків Sentinel 2. Встановлено, що зміни кліматичних
умов суттєво впливають на інтенсивність фотосинтетичних процесів, продукування хлорофілу та фенологічні фази рослин.
Доведено, що у сухий рік (2020 р.) було скорочення тривалості фази цвітіння гібридів соняшника, зафіксовано низький рівень
вегетаційного індексу NDVI у фазу утворення кошику (0,22–0,40) та фазу достигання (0,30–0,40). У середньовологий рік
(2019 р.) в першій половині вегетації зафіксовано сприятливі умови розвитку рослин та позитивну реакцію на внесення багатофункціональних рістрегулюючих препаратів, а друга половина вегетації характеризувалася зниженням вологозапасу ґрунту
та скороченням фази цвітіння гібридів соняшника. У вологий рік (2021 р.) зафіксовано пролонгацію фази цвітіння, високі
значення вегетаційного індексу протягом усіх фенологічних фаз розвитку рослин, позитивна реакція на багатофункціональні
рістрегулюючі препарати. Доведено ефективність застосування багатофункціональних рістрегулюючих препаратів. Їх внесення сприяло прибавці урожайності гібридів соняшника: у сухий рік – 1,5–11,7%, середньовологий – 4,5–11,5%, вологий
рік – 4,5–28,2%. Спостерігалося зменшення споживання вологи рослинами у сухий рік – в межах 1,2–10,0%, середньовологий
рік – 3,8–8,6%, вологий рік – 3,7–21,9%. Встановлена залежність реакції гібридів соняшника від пластичності гібрида до природно-кліматичних умов зони Степу гібрида та дії багатофункціональних рістрегулюючих препаратів. Отримані результати
досліджень являються основою для прогнозування розвитку посівів гібридів соняшника з подальшим визначенням урожайності, що дозволяє встановити можливий рівень ефективності вирощування гібридів сільськогосподарськими виробниками
у кліматичних умовах зони Степу
