Аннотации:
Стаття присвячена дослідженню впливу процесів цифровізації освіти і виробництва на розвиток інноваційного регіонального кластеру. При підготовці статті було використано як загальнонаукові (аналіз і синтез, аналогія,
абстрагування та конкретизація) так і спеціальні методи дослідження. У статті зазначено, що регіональний інноваційний кластер є системою, в якій відбувається поширення нових знань і технологій, забезпечується прискорення
процесу трансформації винаходів у інновації, а інновацій – у конкурентні переваги, які забезпечують розвиток стійких
зв’язків між всіма учасниками та створюють позитивний синергетичний ефект. Доведено, що ефективність функціонування кластерів в значній мірі залежить від їх спроможності активно-адаптивно реагувати на зміни зовнішнього
середовища, які обумовлені як розвитком digіtal-технологій, так і перманентними змінами у нормативно-правових
актах. Обґрунтовано, що процеси цифровізації, які суттєво змінюють вимоги до рівня і якості кадрового забезпечення
підприємств, обумовлюють необхідність трансформації начального процесу. Доведено, що є доцільним формування у
майбутніх фахівців навичок організації самоосвіти, вміння визначати проблемні аспекти, концентруватись на визначенні шляхів їх подолання та навчатися протягом всього життя. Визначено, що розвиток діяльності регіональних
освітніх закладів насамперед пов'язаний із їх інтегруванням в інноваційну інфраструктуру вищого порядку, яка поєднує
потенціал науки, освіти та безпосередньо виробників. Доведено, що для залучення широкого кола висококваліфікованих
і досвідчених науково-педагогічних працівників є доцільним створення системи мережі перманентного дистанційного
навчання і консультування на базі застосування digіtal-технологій.
