Аннотации:
Сучасний стан суспільства висуває нові завдання для організації навчального процесу з підготовки здобувачів
вищої освіти у різних галузях народного господарства. Враховуючи нагальні потреби організації навчального процесу,
а саме дистанційного навчання, постає проблема у розробці відповідних методів формування фахових компетенцій
студентів.
Сучасне виробництво важко уявити без спеціалістів з метрології. На підприємствах промисловості необхідно
постійно визначати параметри технологічних процесів та контролювати якість промислової продукції. Досить
швидке впровадження комп’ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем у виробничий процес потребує
висококваліфікованих працівників, які проектують, впроваджують та обслуговують ці системи. Таким чином, сфера
діяльності фахівців з метрології та інформаційно-вимірювальної техніки охоплює майже всі галузі промисловості
України.
Дослідження проведені науковцями вказують на невирішеність поставленої проблеми, щодо побудови
навчального процесу в умовах дистанційного навчання при вивчені студентами основ метрології.
На перше місце виходить стан матеріально-технічного забезпечення студентів, недоступність до необхідного
обладнання, відсутність відповідного методичного забезпечення при використанні наявної комп’ютерної техніки та
програмного забезпечення. Тому відбувається пошук альтернативних засобів при організації дистанційного навчання,
що і зумовлює розробку доступних методів викладання основ метрології.
Аналіз наукових досліджень, присвячених проблемам організації та проведення метрологічних досліджень при
вивчені промислової електроніки здобувачами вищої освіти спеціальностей технологічної та професійної освіти в
умовах дистанційного навчання вказує на те, що існують певні труднощі в їх постановці, а саме неможливість
використання вимірювального обладнання. Запропонований нами підхід проведення метрологічних досліджень в
умовах дистанційного навчання а саме: використання віртуального обладнання при проведені лабораторних робіт у
певній мірі задовольняє виконання поставлених завдань. З’являється перспектива подальших методичних розробок для
забезпечення метрологічних досліджень на основі віртуальних приладів, які б значно покращували рівень вивчення
студентами основ метрології.