Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Варнавська, Інна | |
dc.date.accessioned | 2023-12-27T12:41:30Z | |
dc.date.available | 2023-12-27T12:41:30Z | |
dc.date.issued | 2023-12 | |
dc.identifier.citation | Варнавська І.В. Фактори емоційного вигорання педагогів. Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»)». 2023. № 14(28). С.340-350. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/8562 | |
dc.description.abstract | Доведено, що емоційні навантаження в педагогічної діяльності виникають не у певні періоди, а постійно, при визначенні заходу заохочення і покарання, вирішенні конфліктних ситуацій, виборі методів і прийомів навчання, виховання тощо. Щоденна робота педагога супроводжується великою емоційною виснаженістю, адже час ставить перед ним нові складні завдання, без достатнього часу на обдумування або розрахунок найбільш вдалого рішення. У кожного педагога виникають суперечливі ситуації, під час яких або очікування яких має сильне емоційне забарвлення, і яких він прагне уникнути. Проаналізовано, що дія численних емоціогенних факторів (як об'єктивних, так і з суб'єктивних) викликає у педагогів накопичене почуття незадоволеності, погіршення самопочуття. Ці фізіологічні показники характеризують напруженість роботи, що призводить до професійних криз, стресів, виснаження та «вигорання». Результатом цих процесів є зниження ефективності професійної діяльності педагога: він припиняє виконувати свої обов'язки, втрачає творчий настрій щодо предмета і продукту своєї праці, деформує свої професійні відносини, робить значні помилки у процесі спілкування. Наголошено, що психічна напруженість педагогічного діяльності обумовлюється самою його специфікою, особливостями трьох основних структурних компонентів: педагогічної діяльності, педагогічного спілкування та особистості педагога. Серед особливостей педагогічної діяльності, що впливають на підвищений рівень нервово-психічного напруження, називаються: висока соціальна відповідальність за результати своїх дій; інформаційні перевантаження мозку в поєднанні з дефіцитом часу на засвоєння і переробку безперервно зведень, що надходять; невизначеність педагогічних ситуацій, що виникають; необхідність швидкого прийняття рішень та їх реалізації при дефіциті інформації про те, що відбулося; повсякденна рутина, що виражається в стандартності, повторюваності елементів, високої технологічності роботи педагога; соціальна оцінка – необхідність бути об'єктом спостереження та оцінювання як з боку студентів, так і з боку адміністрації, а також представників вищих інстанцій; організаційні проблеми, що мають такі недоліки в організації діяльності викладача, як невідповідний ненаукової організації режиму трудової діяльності, надмірна перевантаженість педагогів; відстроченість і відносність результатів діяльності. | ru |
dc.description.sponsorship | It has been proven that emotional stress in pedagogical activity does not occur in certain periods, but constantly, when determining measures of encouragement and punishment, resolving conflict situations, choosing methods and techniques of teaching, education, etc. The daily work of a teacher is accompanied by great emotional exhaustion, because time presents him with new complex tasks, without enough time to think or calculate the most successful solution. Every teacher has conflicting situations, during which or the expectation of which has a strong emotional color, and which he tries to avoid. It has been analyzed that the action of numerous emotogenic factors (both objective and subjective) causes teachers to have an accumulated feeling of dissatisfaction and deterioration of well-being. These physiological indicators characterize the intensity of work, which leads to professional crises, stress, exhaustion and "burnout". The result of these processes is a decrease in the effectiveness of the teacher's professional activity: he stops fulfilling his duties, loses his creative attitude towards the subject and product of his work, deforms his professional relationships, makes significant mistakes in the process of communication. It is emphasized that the mental tension of pedagogical activity is determined by its very specificity, the features of three main structural components: pedagogical activity, pedagogical communication and the teacher's personality. Among the features of pedagogical activities that affect the increased level of neuropsychological stress are: high social responsibility for the results of one's actions; information overload of the brain in combination with a lack of time for assimilation and processing of continuously incoming summaries; uncertainty of emerging pedagogical situations; the need for quick decision-making and their implementation in the absence of information about what happened; everyday routine, which is expressed in the standard, repeatability of elements, high technology of the teacher's work; social evaluation – the need to be the object of observation and evaluation both from the side of students and from the side of the administration, as well as representatives of higher authorities; organizational problems, which have such shortcomings in the organization of the teacher's activity, as inappropriate to the non-scientific organization of the regime of labor activity, excessive overload of teachers; delay and relativity of activity results. | ru |
dc.publisher | Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»)» | ru |
dc.subject | кафедра соціальних та поведінкових наук | ru |
dc.subject | педагог | ru |
dc.subject | професійна компетентність | ru |
dc.subject | емоційне вигорання | ru |
dc.subject | здобувачі закладу вищої освіти | ru |
dc.subject | професійна діяльність | ru |
dc.subject | емоційне виснаження | ru |
dc.title | Фактори емоційного вигорання педагогів | ru |
dc.title.alternative | FACTORS OF EMOTIONAL BURNOUT OF TEACHERS | ru |
dc.type | Article | ru |