Фактори емоційного вигорання педагогів

Abstract

Доведено, що емоційні навантаження в педагогічної діяльності виникають не у певні періоди, а постійно, при визначенні заходу заохочення і покарання, вирішенні конфліктних ситуацій, виборі методів і прийомів навчання, виховання тощо. Щоденна робота педагога супроводжується великою емоційною виснаженістю, адже час ставить перед ним нові складні завдання, без достатнього часу на обдумування або розрахунок найбільш вдалого рішення. У кожного педагога виникають суперечливі ситуації, під час яких або очікування яких має сильне емоційне забарвлення, і яких він прагне уникнути. Проаналізовано, що дія численних емоціогенних факторів (як об'єктивних, так і з суб'єктивних) викликає у педагогів накопичене почуття незадоволеності, погіршення самопочуття. Ці фізіологічні показники характеризують напруженість роботи, що призводить до професійних криз, стресів, виснаження та «вигорання». Результатом цих процесів є зниження ефективності професійної діяльності педагога: він припиняє виконувати свої обов'язки, втрачає творчий настрій щодо предмета і продукту своєї праці, деформує свої професійні відносини, робить значні помилки у процесі спілкування. Наголошено, що психічна напруженість педагогічного діяльності обумовлюється самою його специфікою, особливостями трьох основних структурних компонентів: педагогічної діяльності, педагогічного спілкування та особистості педагога. Серед особливостей педагогічної діяльності, що впливають на підвищений рівень нервово-психічного напруження, називаються: висока соціальна відповідальність за результати своїх дій; інформаційні перевантаження мозку в поєднанні з дефіцитом часу на засвоєння і переробку безперервно зведень, що надходять; невизначеність педагогічних ситуацій, що виникають; необхідність швидкого прийняття рішень та їх реалізації при дефіциті інформації про те, що відбулося; повсякденна рутина, що виражається в стандартності, повторюваності елементів, високої технологічності роботи педагога; соціальна оцінка – необхідність бути об'єктом спостереження та оцінювання як з боку студентів, так і з боку адміністрації, а також представників вищих інстанцій; організаційні проблеми, що мають такі недоліки в організації діяльності викладача, як невідповідний ненаукової організації режиму трудової діяльності, надмірна перевантаженість педагогів; відстроченість і відносність результатів діяльності.