Аннотации:
У статті досліджено інституційне забезпечення економічної безпеки як ключовий чинник формування стійкості національної безпеки України в умовах зростання системних загроз і воєнної нестабільності. Обґрунтовано, що ефективність економічної безпеки визначається не лише ресурсним потенціалом держави, а передусім якістю інституційного середовища, спроможністю органів публічної влади до узгоджених дій і здатністю адаптуватися до кризових змін. Метою дослідження є визначення ролі інституційного забезпечення економічної безпеки у зміцненні стійкості національної безпеки України. У процесі дослідження використано інституційний, системний та структурно-функціональний підходи, методи аналізу та синтезу, логічного узагальнення і моделювання. Проаналізовано інституційну архітектуру забезпечення економічної безпеки, виявлено ключові проблеми міжвідомчої координації та вплив воєнних загроз на ефективність державної політики. Доведено, що інституційна координація є системоутворювальним елементом стійкості національної безпеки, оскільки забезпечує інтеграцію економічної, фінансової та безпекової політики в єдиний управлінський контур. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні інституційного виміру економічної безпеки як базового чинника стійкості національної безпеки в умовах війни та післявоєнного відновлення. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при формуванні та вдосконаленні державної політики у сфері економічної та національної безпеки.
