Abstract:
В статті досліджено аналітичним способом сучасний стан Державної геодезичної мережі на територіях України, де велись бойові дії, а саме на деокупованій частині Хер-сонської області. Розглянуто небезпеки, які несуть вибухонебезпечні предмети (ВНП) та доведено доцільність розробки безпечних методів виконання топографо-геодезичних робіт на вищевказаних територіях. На основі інвентаризації пунктів ДГМ (на прикладі деокупованої частини Херсонської області), супутникових спостережень, геоінформаційних технологій і нормативного забезпечення розглянуто масштаби втрат геодезичної інфраструктури. Встановлено, що понад 60 % пунктів втратили технічну придатність, а значна їх частина перебуває в мінно-небезпечних районах, що ускладнює проведення землевпорядних робіт.Відбудова деокупованих територій передбачає поновлення та будівництво інфра-структури, а також об’єктів сільськогосподарського та промислового виробництва. Проведення зазначених робіт неможливе без розробки та поновлення картографічної документації, яка є просторовою основою для забезпечення площинно-висотних співвід-ношень даних про об'єкти та явища довкілля у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях представлення. Якість і точність геодезичних і землевпорядкувальних робіт залежить від надійності і стану геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі України. В даній статті, на основі даних, які є у публічному доступі, проведено дослідження стану пунктів державної геодезичної мережі (ДГМ) з метою її придатності для використання при проведенні топографо-геодезичних та землевпорядних робіт на територіях, де велись бойові дії. Для дослідження були використані дані по деокупованих територіях Бериславського та Херсонського районів Херсонської області.
