Психологічна стійкість жителів Херсонщини в умовах тривалого воєнного конфлікту: чотирирічний ретроспективний аналіз

Варнавська, Інна; Самкова, Олеся

dc.contributor.author	Варнавська, Інна
dc.contributor.author	Самкова, Олеся
dc.date.accessioned	2026-06-23T13:02:47Z
dc.date.available	2026-06-23T13:02:47Z
dc.date.issued	2026
dc.identifier.citation	Психологічна стійкість жителів Херсонщини в умовах тривалого воєнного конфлікту: чотирирічний ретроспективний аналіз. European Humanities Studies: State and Society. 2026. Вип. 1.	ru
dc.identifier.uri	http://hdl.handle.net/123456789/12327
dc.description.abstract	У статті здійснено комплексний ретроспективний аналіз динаміки психологічної стійкості (резильєнтності) цивільного населення Херсонської області в період 2022–2026 років. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового осмислення безпрецедентного досвіду жителів прифронтового регіону, які пройшли через етапи стрімкої окупації, активного громадянського спротиву і тривалого перебування в умовах щоденних артилерійських обстрілів після звільнення. Психологічна стійкість у контексті воєнного конфлікту розглядається не як статична риса, а як стратегічний ресурс виживання особистості та громади. На основі аналізу останніх розробок українських вчених і результатів моніторингу ментального благополуччя авторами науково обґрунтовано чотири стадії трансформації стійкості жителів регіону. Доведено, що безперервність навчання та професійна активність педагогів і студентів сприяють стабілізації когнітивних функцій та збереженню суб'єктивного контролю над власним життям. У статті визначено ключові організаційно-психологічні умови, необхідні для успішної євроінтеграції української вищої освіти: запровадження системного психодіагностичного моніторингу, створення університетських «Просторів стійкості» та спеціалізована підготовка кадрів для роботи з наслідками тривалої кризової ситуації. Отримані результати мають практичне значення для розробки програм психологічного супроводу населення в зонах тривалих геополітичних викликів.	ru
dc.description.sponsorship	This article presents a comprehensive retrospective analysis of the dynamics of psychological resilience among the civilian population of the Kherson region during the period 2022–2026. The relevance of the study stems from the need for a scientific understanding of the unprecedented experience of residents in the frontline region, who have endured rapid occupation, active civil resistance and a prolonged period of daily artillery shelling following liberation. Psychological resilience in the context of armed conflict is viewed not as a static trait, but as a strategic resource for the survival of the individual and the community. The research methodology is based on the systemic ‘resilience’ model, which interprets resilience as a dynamic process of adaptation to extreme challenges. Based on an analysis of recent research by Ukrainian scholars and the results of mental well-being monitoring, the authors have scientifically identified four stages of resilience transformation among the region’s residents. The first stage – mobilisation resistance (2022) – is characterised by reliance on national dignity and identity as key cognitive defences against the pressure of occupation. The second stage – traumatic survival (2023) – is marked by the accumulation of psychological trauma and the depletion of adaptive reserves as a result of the constant threat to life. The third stage – adaptive stabilisation (2024–2025) – demonstrates recovery through the revitalisation of the educational process and professional activities, which serve as effective coping strategies in the context of a frontline city. The fourth stage – integrative resilience (2026) – focuses on post-traumatic growth and the implementation of European standards for psychosocial support within the educational environment. It has been demonstrated that the continuity of learning and the professional activity of teachers and students contribute to the stabilisation of cognitive functions and the preservation of subjective control over one’s own life. The article identifies the key organisational and psychological conditions necessary for the successful European integration of Ukrainian higher education: the introduction of systematic psychodiagnostic monitoring, the creation of university ‘Resilience Spaces’, and specialised training of staff to deal with the consequences of a prolonged crisis situation. The findings have practical significance for the development of psychological support programmes for the population in areas facing prolonged geopolitical challenges.	ru
dc.publisher	European Humanities Studies: State and Society	ru
dc.subject	кафедра соціальних та поведінкових наук	ru
dc.subject	психологічна стійкість	ru
dc.subject	резильєнтність	ru
dc.subject	Херсонщина	ru
dc.subject	адаптація	ru
dc.subject	військовий конфлікт	ru
dc.subject	моральна травма	ru
dc.subject	вища освіта	ru
dc.subject	посттравматичне зростання	ru
dc.title	Психологічна стійкість жителів Херсонщини в умовах тривалого воєнного конфлікту: чотирирічний ретроспективний аналіз	ru
dc.title.alternative	Psychological resilience of the residents of the Kherson region in the context of a prolonged military conflict: a four-year retrospective analysis	ru
dc.type	Article	ru