Abstract:
У статті здійснено комплексний ретроспективний аналіз динаміки психологічної стійкості (резильєнтності) цивільного населення Херсонської області в період 2022–2026 років. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового осмислення безпрецедентного досвіду жителів прифронтового регіону, які пройшли через етапи стрімкої окупації, активного громадянського спротиву і тривалого перебування в умовах щоденних артилерійських обстрілів після звільнення. Психологічна стійкість у контексті воєнного конфлікту розглядається не як статична риса, а як стратегічний ресурс виживання особистості та громади.
На основі аналізу останніх розробок українських вчених і результатів моніторингу ментального благополуччя авторами науково обґрунтовано чотири стадії трансформації стійкості жителів регіону. Доведено, що безперервність навчання та професійна активність педагогів і студентів сприяють стабілізації когнітивних функцій та збереженню суб'єктивного контролю над власним життям. У статті визначено ключові організаційно-психологічні умови, необхідні для успішної євроінтеграції української вищої освіти: запровадження системного психодіагностичного моніторингу, створення університетських «Просторів стійкості» та спеціалізована підготовка кадрів для роботи з наслідками тривалої кризової ситуації. Отримані результати мають практичне значення для розробки програм психологічного супроводу населення в зонах тривалих геополітичних викликів.
