Аннотации:
У статті наведені результати досліджень щодо вивчення динаміки росту ремонтних свинок різних генотипів і з урахуванням багатоплідності гнізд з яких вони походять. Отримані результати дозволили встановити певні закономірності формування їх продуктивних якостей у процесі вирощування. Перевага гібридних свинок над чистопородними була в усі періоди вирощування. Двопородні гібридні свинки (♀ЛН х ♂П) виділялись вищими показниками живої маси у періоди: на час народження, 21 день та протягом 2….5 місяців з поступовим нарощуванням переваг над чистопородними аналогами породи ландрас та середнім рівнем по стаду з +0,22 кг, +0,62 кг , +1,29 кг , +1,71 кг , +1,65 кг , +2,25 кг та +2,95 кг відповідно (Р<0,01). У період 6….8 місяців встановлена вірогідна перевага за живою масою трипородних свинок (♀(ЛН х П) х ♂Д) над чистопородними ровесницями породи ландрас на +8,20 кг, +6,95 кг 4,95 кг відповідно (Р<0,01).
Результати кореляційного аналізу між показниками живої маси свиней різних генотипів упродовж усього періоду вирощування свідчать про наявність позитивних кореляційних зв’язків різної сили. Найбільш тісний зв’язок спостерігався між живою масою поросят на час народження та на час відлучення (+0,892; Р<0,01). Високі кореляційні залежності встановлено також між показниками живої маси на час відлучення та у двомісячному віці (+0,773; Р<0,01), між живою масою на час народження та у віці двох місяців (+0,736; Р<0,01).
Встановлено, що свинки, які походили з менш багатоплідних гнізд (клас М–), характеризувалися вищою живою масою у ранні вікові періоди порівняно з ровесницями класу М+. Встановлено, що в подальші вікові періоди різниця між групами поступово зменшувалася. Починаючи з віку 4….6 місяців у свинок з класу М+ спостерігалося підвищення інтенсивності росту, що свідчить про прояв компенсаторного росту. У ранні періоди розвитку тварини класу М+ характеризувалися вищими значеннями відносних приростів (134….136%), що пояснюється нижчою початковою живою масою поросят із багатоплідних гнізд.
Встановлено, що гібридні свинки, отримані за участю трьох м’ясних порід ♀(ЛН × П) × ♂Д, відзначалися досить високими показниками інтенсивності росту у старших вікових групах, що пов’язано з проявом ефекту гетерозису та кращою реалізацією генетичного потенціалу. Урахування походження ремонтного молодняку за багатоплідністю гнізд у поєднанні з використанням оптимальних генотипових комбінацій дозволяє підвищити ефективність відбору ремонтних свинок, покращити формування високопродуктивного маточного стада та забезпечити зростання економічної ефективності виробництва свинини в умовах сучасного промислового свинарства.