Аннотации:
Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності державного управління розвитком фізичної культури і спорту в закладах освіти України в умовах освітньої реформи, децентралізації та зростання суспільного запиту на збереження здоров’я. Особливої ваги проблема набуває в контексті забезпечення сталого розвитку людського потенціалу та формування здорового способу життя молоді. Метою статті є теоретичне обґрунтування та аналіз механізмів державного управління розвитком фізичної культури і спорту в освітній сфері, а також визначення напрямків їх удосконалення з урахуванням сучасних випробувань.
Дослідження базується на системному підході до розгляду державного управління як цілісного багаторівневого процесу. Використано інституційний, функційний та структурно-логічний підходи, що дали змогу проаналізувати взаємозв’язки між суб’єктами управління, нормативно-правовим забезпеченням і практикою реалізації публічної політики. Методологічну основу становлять методи аналізу й синтезу, систематизації та узагальнення наукових джерел, порівняльний і абстрагування. На основі структурно-логічного методу розроблено узагальнену модель механізму державного управління.
У статті проаналізовано нормативно-правові, організаційні та фінансово-економічні механізми управління, систематизовано суб’єкти й об’єкти на різних рівнях, визначено ключові проблеми функціонування чинної системи. Запропоновано авторське бачення структури комплексного механізму та напрямки його вдосконалення з урахуванням сучасних соціально-економічних умов. Теоретичне значення полягає в поглибленні наукового розуміння змісту та структури механізмів управління, практичне – у можливості використання запропонованої моделі органами влади та закладами освіти під час розроблення програм розвитку фізичної культури і спорту.
