Психологічні особливості поведінки населення в кризових ситуаціях, спричинених гібридними атаками: виклики та завдання для системи цивільного захисту

Abstract

У статті проаналізовано психологічні аспекти поведінки населення в кризових ситуаціях, спричинених гібридними атаками. Метою дослідження є комплексний аналіз специфіки цих атак та їхнього психологічного впливу, систематизація типових психологічних реакцій (паніка, тривога, недовіра, агресія, апатія, поширення чуток), а також визначення ключових викликів для системи цивільної оборони. Методи дослідження включають аналіз наукової літератури, систематизацію, узагальнення, концептуальний аналіз та аналіз конкретних кейсів (case study). Основні висновки вказують на те, що гібридні атаки, створюючи невизначеність та інформаційно-психологічний тиск, призводять до негативних психологічних реакцій, що ставить серйозні виклики перед цивільною обороною у сфері комунікації, управління поведінкою та протидії дезінформації. У статті представлено завдання та напрями вдосконалення системи цивільної оборони з урахуванням психологічного чинника, зокрема: підвищення психологічної стійкості населення, модернізація кризової комунікації, посилення міжсекторальної взаємодії та адаптація управлінських механізмів. Наукова новизна та практична цінність роботи полягають у комплексному підході до проблеми та розробці практичних рекомендацій щодо зміцнення цивільної оборони України в умовах гібридних загроз. Ключові слова: гібридні атаки, кризова психологія, поведінка населення, цивільна оборона, психологічна стійкість, кризові комунікації, дезінформація. This article analyzes the psychological aspects of population behavior in crisis situations caused by hybrid attacks. The study aims to comprehensively analyze the specifics of these attacks and their psychological impact, systematize typical psychological reactions (panic, anxiety, distrust, aggression, apathy, rumor spreading), and identify key challenges for the civil defense system. Research methods include the analysis of scientific literature, systematization, generalization, conceptual analysis, and case study analysis. The main conclusions indicate that hybrid attacks, by creating uncertainty and information-psychological pressure, lead to negative psychological reactions, posing serious challenges for civil defense in communication, behavior management, and countering disinformation. The article presents tasks and directions for improving the civil defense system, considering the psychological factor, including enhancing the population's psychological resilience, modernizing crisis communication, strengthening intersectoral cooperation, and adapting management mechanisms. The added value of the work lies in its comprehensive approach to the issue and the development of practical recommendations for strengthening Ukraine's civil defense in the context of hybrid threats. Key words: hybrid attacks, crisis psychology, population behavior, civil defense, psychological resilience, crisis communication, disinformation.