Аннотации:
У статті досліджено теоретико-прикладні аспекти трансформації механізмів публічного управління у сфері податкового адміністрування в умовах глобальної цифровізації та її вплив на розвиток податкової культури суспільства. Доведено, що сучасний етап державного управління характеризується системним переходом від традиційної карально-наглядової моделі фіскальної політики до сервісно-партнерської, де платник податків виступає клієнтом, а держава – надавачем високоякісних та безпечних електронних послуг. Проаналізовано вплив новітніх цифрових інструментів (Електронного кабінету платника, мобільного застосунку «Моя податкова», систем електронного адміністрування податків та програмних реєстраторів розрахункових операцій) на рівень добровільного дотримання податкового законодавства. Обґрунтовано, що цифровізація є не лише технічним процесом переведення адміністративних послуг в онлайн-формат, а й фундаментальною детермінантою, яка формує нову податкову культуру через мінімізацію людського фактора, суттєве зниження корупційних ризиків та підвищення загальної прозорості діяльності контролюючих органів. Особливу увагу в межах дослідження приділено аналізу Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД-2030) та її безпосередній ролі в інституційній трансформації Державної податкової служби України. Розглянуто механізми управління комплаєнс-ризиками як найсучаснішого інструменту превентивного реагування на податкові правопорушення, запровадженого Урядом України. Досліджено європейський досвід цифровізації податкової сфери та визначено конкретні можливості його імплементації у вітчизняну державно-управлінську практику в контексті адаптації національного законодавства до вимог Acquis ЄС. За результатами проведеного дослідження доведено, що в умовах повоєнного реконструктивного відновлення економіки та євроінтеграційних прагнень нашої держави високий рівень податкової культури населення стає не просто фіскальною необхідністю, а критично важливою складовою економічної компоненти національної безпеки держави. Сформульовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, спрямованої на зміцнення партнерських і довірчих відносин між державою та бізнесом
