Abstract:
У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до впровадження принципів різноманіття, рівності та інклюзії (DEI) у сфері публічного управління України. Наголошено на актуальності DEI як ключової складової європейської моделі належного врядування та важливого інструменту адаптації українського публічного сектору до стандартів ЄС. Визначено зміст трьох провідних принципів DEI-підходу – різноманіття, рівності та інклюзії. Охарактеризовано джерела Європейського Союзу, які закріплюють зміст цих принципів та сприяють їх реалізації. Акцентовано увагу на рівень впровадження принципів DEI у сучасну державну політику України. Підкреслюється, що на тлі післявоєнного відновлення та соціальної трансформації суспільства впровадження DEI-підходу сприятиме не лише розширенню доступу громадян до публічних послуг, а й підвищенню рівня довіри до державних інституцій, формуванню прозорої управлінської культури та зміцненню соціальної згуртованості. У статті охарактеризовано очікувані позитивні наслідки запровадження DEI-підходу, серед яких — підвищення ефективності кадрових процесів, створення інклюзивного середовища для вразливих груп населення, зниження дискримінаційних практик та посилення інноваційного потенціалу публічної служби. Водночас виокремлено і низку викликів: спротив управлінських еліт, політизація теми, формалізація впровадження без реального впливу, а також інституційна й кадрова неспроможність на окремих рівнях влади. У результаті проведеного аналізу обґрунтовано доцільність поетапного, адаптивного та міждисциплінарного впровадження DEI-стратегій в Україні. Зроблено висновок, що системне застосування DEI-підходу може стати каталізатором якісної модернізації публічного управління, особливо в умовах відбудови, гуманітарної відповідальності держави та інтеграції до спільноти демократичних країн.
