Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Сидоренко, Олександра Юріївна | |
dc.date.accessioned | 2025-06-13T16:11:48Z | |
dc.date.available | 2025-06-13T16:11:48Z | |
dc.date.issued | 2025-03-31 | |
dc.identifier.citation | Сидоренко, О. Ю. Психологічні аспекти стресостійкості працівників поліції в умовах інтенсивного професійного навантаження // Наукові перспективи : журнал (серія «Психологія»). 2025. № 3(57). С. 1514–1532. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/10944 | |
dc.description.abstract | Проблема стресостійкості працівників поліції є актуальною. Мета – дослідження психологічних ресурсів та стратегій подолання стресу. Використано шкалу SRRS, опитувальник SACS та модель BASIC Ph. Проведено кількісний та якісний аналіз даних. У дослідженні взяли участь 70 поліцейських (35 чоловіків та 35 жінок) 25-40 років. Аналіз за SRRS виявив середні рівні стресу від 94 до 167 балів, що вказує на достатню резистентність до стресу, але з відмінностями між віковими та гендерними групами. Жінки 25-30 років демонструють найвищу резистентність (135 балів), чоловіки – найнижчу (122 бали). У групі 31-40 років спостерігається тенденція до зростання резистентності. Аналіз за SACS показав, що дієвими стратегіями є активна діяльність, соціальна взаємодія та пошук соціальної підтримки, неефективними – маніпулювання, агресія та жорстокість. Аналіз за BASIC Ph показав ключову роль фізичного стану (Physical) та цінностей (Belief & values) у подоланні стресу. Соціалізація (Socialization) та уява (Imagination) мають менший вплив. У жінок 31-40 років параметр Physical зростає до 25 балів. Кореляційний аналіз виявив від'ємну кореляцію між рівнем стресу та активною стратегією (-0.45, p < 0.01) та фізичним аспектом (-0.32, p < 0.05), та позитивну кореляцію між активною стратегією та фізичним аспектом (0.48, p < 0.01). Регресійний аналіз показав, що фізичне здоров'я залежить від рівня стресу (β1= -0.28, p < 0.01), активних стратегій (β2= 0.35) та соціальної підтримки (β3= 0.25). Коефіцієнт детермінації (Р2) – 0.62. t-тест виявив значущу різницю в рівні стресу між групами 25-30 та 31-40 років (p < 0.01), де старша група демонструє вищі показники. Також встановлено значущий зв'язок між використанням соціальної підтримки та стажем роботи (p < 0.001). Результати можуть бути використані для розробки навчальних програм з управління стресом та зміцнення соціальної підтримки, з урахуванням вікових та гендерних особливостей. Рекомендовано акцентувати на розвитку активних копінг-стратегій, підтримці фізичного здоров'я та створенні сприятливого соціального клімату. Важливим є впровадження систем стажування та менторства. | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Видавнича група «Наукові перспективи», 2025 | ru |
dc.subject | кафедра соціальних та поведінкових наук | ru |
dc.subject | копінг-стратегії | ru |
dc.subject | coping strategies | ru |
dc.subject | резистентність до стресу | ru |
dc.subject | stress resistance | ru |
dc.subject | BASIC Ph | ru |
dc.subject | BASIC Ph | ru |
dc.subject | соціальна адаптація | ru |
dc.subject | social adaptation | ru |
dc.subject | психологічна витривалість | ru |
dc.subject | psychological endurance | ru |
dc.title | Психологічні аспекти стресостійкості працівників поліції в умовах інтенсивного професійного навантаження | ru |
dc.type | Article | ru |