Abstract:
У статті обґрунтовується доцільність модифікації проекти-
вної методики The Animal Preference Test (APT), яка застосовується у роботі з
дітьми, для роботи з дорослими клієнтами. Підкреслюється, що адаптація
методики має враховувати когнітивні особливості дорослих, здатність до
рефлексії та символічного мислення, а також складну систему психологічного
захисту. Запропоновано новий варіант інструкції, у якому досліджуваному
пропонується обрати бажаних і небажаних героїв із культурного простору
(кіно, література, мультфільми) та аргументувати свій вибір. Такий підхід
дозволяє виявити Я-ідеал, тіньові аспекти особистості, внутрішні конфлікти
між реальним і бажаним образом «Я», а також індивідуальні ціннісні
орієнтири.
У роботі проаналізовано сучасні дослідження щодо ефективності
адаптованої методики RAPT (Revised Animal Preference Test), яка демонструє
релевантність символічного вибору у виявленні домінантних особистісних
рис, мотиваційних структур та внутрішньої динаміки психіки. Особлива увага
приділяється значенню культурного контексту у сприйнятті архетипів і
символів: те, що має цінність у одній культурі, може бути нейтральним або
негативним в іншій. Теоретичною основою для переосмислення методики
виступає архетипічна концепція Карла Юнга та наративна психологія, зокрема
ідеї Д. МакАдамса щодо формування ідентичності через особистісні історії.
Герої в культурі виконують функцію дзеркал або провідників до внутрішнього
світу людини, стаючи метафорами її прагнень, тривог або несвідомих
установок. Ідентифікація з певними персонажами може відображати як
усвідомлені бажання, так і приховані аспекти особистості, що не були
вербалізовані.
Модифікована методика може бути особливо цінною для роботи з
дорослими клієнтами, які мають труднощі з вербалізацією емоційного досвіду
або потребують непрямого способу самопізнання. У статті детально описано двоступеневу інструкцію застосування методики, а також психодіагностичний
потенціал результатів, отриманих під час її використання. Обговорюється
також феномен компенсаторного вибору героїв, символічна репрезентація
внутрішніх потреб, прояв розриву між Я-реальним і Я-ідеальним. Автор
підкреслює, що вибір культурних героїв у дорослих замість образів тварин дає
змогу підвищити точність інтерпретацій, розширити контекст для рефлексії,
поглибити емпатійний діалог між психологом і клієнтом.