dc.contributor.author |
Pravotorova, Olha |
|
dc.contributor.author |
Boiko, Liubov |
|
dc.date.accessioned |
2025-04-29T14:35:08Z |
|
dc.date.available |
2025-04-29T14:35:08Z |
|
dc.date.issued |
2025-03 |
|
dc.identifier.citation |
Правоторова, О. М., & Бойко, Л. М. (2025). ГОЛОДОМОР 1932–33 PP. ТА ЙОГО КВАЛІФІКАЦІЯ ЯК ЗЛОЧИНУ ГЕНОЦИДУ У СВІТЛІ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНУ ГЕНОЦИДУ Й ПОКАРАННІ ЗА НЬОГО (ВІД 9 ГРУДНЯ 1948 Р.). Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, (1), 64-70. |
ru |
dc.identifier.issn |
2786-474Х |
|
dc.identifier.uri |
http://hdl.handle.net/123456789/10669 |
|
dc.description.abstract |
Стаття присвячена Голодомору 1932–1933 рр. та його кваліфікації як злочину геноциду у світлі Конвенції про запобігання злочину геноциду й покаранні за нього (від 9 грудня 1948 року). На даний момент відчувається брак досліджень з правовою оцінкою подій Голодомору, яка б сприяла його визнанню на міжнародному рівні, а також недостатньо розроблений правовий механізм реабілітації, відшкодування моральних та матеріальних збитків постраждалим внаслідок геноциду та їх нащадкам. По факту, Україна опинилась в ситуації, коли відповідальність за злочинні дії проти її громадян у вказані періоди, несе лише вона сама. Поряд з цим, російська федерація, котра є спадкоємицею СРСР, намагається реабілітувати Й. Сталіна – головного винуватця геноциду. Подібний стан речей викликає питання про правову відповідальність рф за геноцид українців. Цікавим є саме поява терміну «геноцид» в міжнародному праві та правовому полі в цілому. Першим, хто сформулював поняття «геноцид» в юриспруденції був американський вчений польського походження, юрист, Рафаель Лемкін (1900–1959). До цього поняття він вперше звернувся ще в 30 – х роках ХХ ст., розглядаючи з юридичної точки зору геноцид вірмен, вчинений Туреччиною в 1914 році. Досліджуючи цей злочин заради того, щоб подібні речі не траплялися в майбутньому, вчений замислюється над тим, як за допомогою правових норм запобігти подібним злочинам. Для того, щоб увести поняття такого тяжкого масштабного злочину в міжнародне право, він намагається описати його характерні риси. У своїх працях він виділяє 6 технологій геноциду: політичну; соціальну; культурну; економічну; біологічну; фізичну. Автори прагнули проаналізувати кваліфікацію Голодомору як злочину геноциду у світлі Конвенції про запобігання злочину геноциду й покаранні за нього (від 9 грудня 1948 року). |
ru |
dc.language.iso |
en |
ru |
dc.publisher |
Херсон : Видавничий дім «Гельветика» |
ru |
dc.subject |
Голодомор, геноцид, Голодомор-геноцид, закон, громадянське суспільство, правова відповідальність, склад злочину, реабілітація, історико-правове дослідження, правові акти |
ru |
dc.title |
THE HOLODOMOR OF 1932–1933 IN UKRAINE AND ITS QUALIFICATION AS GENOCIDE UNDER THE CONVENTION ON THE PREVENTION AND PUNISHMENT OF THE CRIME OF GENOCIDE |
ru |
dc.type |
Article |
ru |