Короткий опис(реферат):
В статті відображено особливості функціонування інтернет-магазинів, організованих продовольчими кооперативами (англ. Food Cooperatives). Зокрема, встановлено малодослідженість цієї теми як в українській, так і в зарубіжній економічній науці. Проведено аналіз та узагальнено основну інформацію щодо діяльності продовольчих кооперативів США та Канади (на прикладі Oklahoma Food Cooperative, Iowa Valley Food Cooperative та Ottawa Valley Food Cooperative). З’ясовано переваги таких кооперативів для виробників і споживачів (членів цих кооперативів), а також вказано на їх головну відмінність від традиційних магазинів, організованих підприємцями. Відображено основні функції продовольчих кооперативів, серед яких: надання послуг за ціною собівартості (без включення «посередницького» прибутку), збереження справедливого цінового балансу між інтересами членів із числа виробників та споживачів, забезпечення виробників послугами (передусім збут продукції) за максимально вигідною ціною, а споживачів товарами за максимально низькою ціною. Подано загальну характеристику двох існуючих груп продовольчих кооперативів щодо використання ними інтернет-магазинів. Акцентовано на тому, що одні з них створюють інтернет-магазини як основний інструмент для здійснення статутної діяльності, а інші – для розширення своїх можливостей (основну роль у діяльності такого кооперативу відіграє офлайн-магазин). Розкрито специфіку програмного забезпечення, яким користуються продовольчі кооперативи. Вказано на цілу низку переваг, які отримує продовольчий кооператив, використовуючи сучасні технології інтернет-магазину. Також акцентовано на тому, що функціонування «кооперативного» інтернет-магазину має значний соціально-економічний ефект не тільки в контексті значної економії, а й зміцнює довіру між представниками місцевого бізнесу (членами-виробниками) та населенням (членами-споживачами), сприяє консолідації місцевих громад. Разом з тим, вказано на існування проблеми відсутності єдиної правової бази для кооперативів США, яку визнано на державному рівні. Також акцентовано на необхідності формування єдиного законодавства для всієї країни щодо реєстрації кооперативів, а також спеціального закону про кооперативи. Зроблено висновок про те, що узагальнений досвід може бути творчо використаний українським суспільством, зокрема, трудовими колективами, релігійними громадами, іншими спільнотами громадян та місцевими фермерами.
