Брендинг як інструмент формування інвестиційної привабливості територій

Abstract

Запропоновано підхід до формування брендингу територій на прикладі депресивних територій України. Узагальнено сучасні підходи щодо формування парадигми територіального брендингу. Визначено ключові засади й детермінанти створення національних брендів, окреслено перспективні напрями їх розвитку. Здійснено аналіз практики та виявлено проблеми брендингу України. Розкрито поняття інвестиційної привабливості Кіровоградської області, виходячи із політикокультурних особливостей її становлення та сучасного розвитку. Проаналізовано взаємозв’язок між ментальністю, ідентифікацією територіальною соціалізацією, політичною культурою, що позначається на можливостях та якості бренду регіону. Визначено роль бренду як комунікативної складової у процесі міжрегіональної взаємодії та управління самим регіоном. Сформульовано конкретні рекомендації щодо оптимізації наявного бренду Кіровоградщини з урахуванням змін ідентифікації й самоідентифікації населення, загальнонаціональних особливостей розвитку та міжнародного позиціонування України, успішного досвіду позиціонування культурних, історичних, інтелектуальних, соціально-економічних переваг регіону. На цій основі розроблено шляхи підвищення інвестиційної привабливості депресивних регіонів та запропоновано методику оцінювання економічного потенціалу окремих територіальних утворень в Україні. Також представлено основні принципи та шляхи побудови моделей зростання місцевих економік в умовах посилення глобалістичних тенденцій у світі. Особливий акцент робиться на проблемах залучення іноземних інвестицій, оскільки вони мають вагомий вплив на економічний розвиток країни. Зазначено, що зростання економічної активності та зацікавленості міжнародного бізнесу до впровадження новітніх технологій, освоєння виробничо-ресурсного потенціалу територій значною мірою залежать від їх позитивного іміджу. На думку більшості науковців, саме брендинг є тим дієвим інструментом, який визначає перспективи розвитку інвестиційного потенціалу регіонів та сприяє розвитку економічної, наукової, туристичної, культурної та інших сфер їхньої життєдіяльності.