Кореляція урожайності зерна з біометричними показниками у сортів сої за різних технологічних прийомів в умовах зрошення.

Abstract

Основна частина вирощуваної сої в Україні переробляється в олійній, м’ясній та кондитерській промисловості. Для збільшення валових зборів зерна сої, рівня рентабельності виробництва соєвої продукції необхідно підвищити врожайний потенціал сортів різних груп стиглості, що можливо з одночасним підвищенням адаптивного потенціалу. Водночас у виробництві сорти сої ще далеко не повністю відповідають вимогам виробництва. Ще не досягнута стабільно висока продуктивність сортів сої, стійкість до екстремальних факторів довкілля, в окремі несприятливі роки деякі сорти вилягають, збільшується їх період вегетації при більш пізніх строках сівби або за зниження температури в період вегетації. Основна проблема збільшення виробництва сої в Україні це порівняно невисока середня урожайність її насіння, яка в середньому становить від 1,22 до 2,27 т/га. The main part of soybean grown in Ukraine is processed in the oil, meat and confectionery industries. To increase the gross collection of soybean grain, the level of profitability of soybean production, it is necessary to increase the yield potential of varieties of different maturity groups, which is possible with a simultaneous increase in adaptive potential. At the same time, in production, soybean varieties are still far from fully meeting production requirements. Stable high productivity of soybean varieties, resistance to extreme environmental factors has not yet been achieved, in some unfavorable years some varieties are laid, their vegetation period increases with later sowing dates or due to a decrease in temperature during the vegetation period. The main problem of increasing soybean production in Ukraine is the relatively low average yield of its seeds, which averages from 1.22 to 2,27 t/ha.