Abstract:
Мета статті – проаналізувати вплив елементів технології на площу листкової поверхні, визначити фотосинтетичний потенціал посівів сої сортів різних груп стиглості та розрахувати кореляційно-регресійні моделі їх впливу на урожайність насіння в умовах зрошення. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. До польових належали розбивка дослідної ділянки та польові роботи. Лабораторний метод застосовували для аналізу рослин. Статистичним методом обчислювали результати досліджень. Результати. Сорти сої суттєво різнилися за показником «площа листкової поверхні». У скоростиглих сортів: Монарх, Арніка площа листкової поверхні становила 26,9–34,3 тис. м2/га, у ранньостиглих сортів Писанка, Софія – 34,0–38,5 тис. м2/га, у середньоранніх сортів Святогор, Еврідіка площа листкової поверхні становила 43,2–48,1 тис. м2/га. Існує сильна позитивна залежність між площею листкової поверхні у фазу максимальної її прояву та урожайності насіння сої за різних строків сівби. Коефіцієнти кореляції знаходились в межах r=0,822-0,855 за всіх строків сівби. Екстраполяція площі листкової поверхні за межі експериментальних даних (максимальна площа у дослідах 49,7 тис. м2/га) дозволяє прогнозувати урожайність насіння сої понад 4,5 т/га. Розрахунки кореляційно-регресійних моделей залежності фотосинтетичного потенціалу та урожайності насіння сої за різних строків сівби показало, що існує сильна позитивна залежність між цими показниками. За всіх строків сівби спостерігалась сильна кореляція урожайності фотосинтетичним потенціалом у сукупності досліджуваних сортів. Коефіцієнти кореляції знаходились в межах r=0,744–0,889, що вказує на необхідність підвищувати технологічними заходами площу листкової поверхні сої. Кореляційно-регресійні залежності урожайності насіння сої та фотосинтетичного потенціалу за різної щільності ценозу носили однозначний характер. За різних варіантів густоти посіву спостерігалась середня залежність фотосинтетичного потенціалу та урожайності насіння. Висновки. Впродовж 2019–2021 років всі елементи технології, що досліджуються, значно впливали на фотосинтетичні показники сортів сої різних груп стиглості. Густота рослин 700 тис. росл./га є найбільш універсальною для різних сортових ресурсів та строків сівби. Отримані експериментальні дані свідчать про ефективність застосування таких елементів технології, як строки сівби та густота рослин задля розкриття потенціалу сортових ресурсів сої.
