Productivity of soybean depends on predecessors and fertilizer systems in short-rotation crop rotations of the steppe zone of Ukraine

Abstract

Важливими елементами в технології вирощування сої є оптимізація вибору попередника та агротехнічних умов вирощування, зокрема системи удобрення, а багаторічні дослідження культури доводять, що соя досить вимоглива до цих факторів. На сьогоднішній день недостатньо вивчена реакція сучасних сортів сої на комплексне застосування різних видів добрив у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, особливо враховуючи швидкі зміни клімату. Тому важливого значення в умовах сьогодення набуває наукове обґрунтування використання технологічних заходів вирощування культури, які повинні спрямовуватися на підвищення врожайності і якості насіння в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах і сприяти підвищенню якості продукції, отриманої з урожаю сої. Метою наших досліджень було встановити залежність рівня продуктивності сої за її вирощування по різних попередниках, в сівозмінах короткої ротації та від систем удобрення. Польові дослідження проводилися протягом 2013–2022 рр. в лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Сою сортів Медея (2013–2020 рр.) та Златослава (2021–2022 рр.) ранньої групи стиглості вирощували у короткоротаційних зернопросапних сівозмінах з різним насиченням соєю. Вирощування сої по попередниках кукурудза на зерно, гречка та соя не мало істотного впливу на урожайність сої, встановлено лише тенденцію, що повторне вирощування сої призводило до отримання меншої врожайності а після попередника гречка – сприяло отриманню дещо більшого рівня врожайності. Використання мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення сприяло отриманню істотних прибавок врожайності за всіх досліджуваних попередників. Найбільші прибавки були по попереднику гречка і становили 0,36 т/га (19,9%) за мінеральної системи удобрення та 0,45 т/га (24,9%) – за органо-мінеральної системи удобрення. Попередня культура при вирощуванні сої істотно не впливала на показники продуктивності. Більший вихід поживних речовин отримали за вирощування сої після гречки – 4,27 т/га зернових, 3,38 т/га – кормових одиниць, 0,66 т/га – перетравного протеїну. Найбільший показників продуктивності сої був по попереднику гречка за органо-мінеральною системою удобрення – 0,85 т/га (24,9%), 0,73 т/га (24,9%), 0,14 т/га (24,9%) відповідно. Повторні посіви сої не поступалися за продуктивністю тим, що вирощувалися по попередниках кукурудза на зерно та гречка.