Емоційне вигоряння як психологічний феномен

Abstract

Згідно з сучасними даними, під психічним вигорянням розуміється стан фізичного, емоційного і розумового виснаження, виявляється у професіях соціальної, інформаційної сферах, що є більш об'єктивними. Під емоційним виснаженням більшість фахівців уявляють почуття емоційної спустошеності і втоми, викликане роботою. Особливо, виникаючі негативні установки можуть спочатку мати потайливий характер і з'являтися у внутрішньо стримуваному роздратуванні, яке згодом «виривається» назовні і призводить до конфліктів. Редукція професійних досягнень виникає в результаті почуття некомпетентності в професійній сфері, усвідомлення власної неуспіху в ній. На зараз не існує єдиної точки зору щодо сутності психічного вигоряння і його структури, адже вони вважаються наслідком недостатньої поінформованості фахівців. Емоційне вигоряння – один і з нових механізмів захисту, тому його визначення є дещо розмитим. Синдром «емоційного вигоряння» можна розглядати як полісистемний детермінований симптомокомплекс, пов'язаний з низкою змін у поведінці, певними стратегіями і захисними механізмами, спотворенням процесу самоактуалізації і розвитку особистості. Психологічна природа емоційного вигоряння почала вивчатися порівняно нещодавно. Термінологічно і змістовно, виявлено багато значень цього поняття. Емоційне вигорання розглядається як складне багатоаспектне явище, саме це і викликає аспектність наповнення його категоріального визначення.