Abstract:
Одним із важливіших елементів в агротехнічному комплексі вирощування проса є правильне розміщення його в сівозміні. Для визначення місця в сівозміні варто з’ясувати відношення проса до попередників,агрофізичний, хімічний стан ґрунтів, а також його вплив на врожайність культур, що засіваються після нього. Беззмінне вирощування однієї сільськогосподарської культури на протязі де кількох років, приводить до виснаження
ґрунту. Впровадження сівозмін допомагає вирішити достатньо завдань в агрономічній та економічній сфері агробізнесу. За допомогою правильно складеної сівозміни внесення додаткових елементів живлення зводиться до мінімуму. Дотримуючись принципів сівозміни, можна запобігти ерозії ґрунту та отримати найкращі результати. Цей спосіб вирощування привертає все більше уваги українських фермерів, оскільки може підвищити
врожайність культур з мінімальними вкладеннями.
Попередники мають не тільки суттєвий вплив на врожайність, а й на якість зерна і соломи. Просо, котре висівається після зернобобових культур й обороту плату багато- річних трав, містить більше білка у зерні у порівняні з іншими попередниками. Високий вміст білка в зерні відзначається і після зернобобових культур, озимої пшениці, а також після кукурудзи та столових баштанних культур.
