Просторово-часові тенденції вирощування зерняткових на території України

Abstract

У статті представлено результати оцінки сучасного стану вирощування зерняткових культур на території України. Виявлено, що провідними зернятковими культурами на території України є яблуня та груша. Метою статті є дослідження просторово-часових змін у спеціалізації зерняткових культур України. Об’єктом дослідження є зерняткові культури України. Предметом дослідження є виявлення просторово-часових трендів розвитку зерняткової галузі рослинницького комплексу України. У процесі дослідження використано такі методи: статистичний, математичний, картографічний, порівняльний. Результати. На території України набули поширення зерняткові культури помірного кліматичного поясу, що пов’язано з їх пристосованістю до ґрунтово-кліматичних умов та невибагливістю. Виявлено, що протягом останніх років означені культури мають негативні тенденції: зменшення площі насаджень, зниження валових зборів та врожайності. Такі тенденції свідчать про наявність низки проблем, таких як: низький рівень державної підтримки; відсутність ринку землі; високий рівень податків; відсутність кредитування галузі; неможливість експорту продукції. Розраховано коефіцієнти територіальної локалізації зерняткових культур по областям України. Результати розрахунків дозволили виявити внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також виділити райони спеціалізації на вирощуванні яблунь та груш. Висновки. Проведене дослідження показало, що вирощування зерняткових культур є перспективним напрямом у садівництві України. Тому, для подальшого розвитку означеної галузі, а також її становлення на світовому сільськогосподарському ринку необхідні дієві механізми на всіх територіальних рівнях задля подолання негативних тенденцій. За результатами проведеного дослідження запропоновано шляхи подолання негативних тенденцій у вирощуванні зерняткових культур, які мають ґрунтуватись на: ефективній державній підтримці галузі садівництва; міжнародній та фінансовій підтримці галузі; сприятливій податковій та банківській політиці; пошуку нових ринків збуту; запровадженню політики довготривалої оренди землі.