Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Бокшань, Галина | |
dc.date.accessioned | 2022-06-10T11:33:10Z | |
dc.date.available | 2022-06-10T11:33:10Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Бокшань Г. Емотивна лексика в Інтерне-ЗМІ, що висвітлюють стан індустрії гостинності. Закарпатські філологічні студії. Видавничий дім «Гельветика». Вип. 21. Т 1. 2022. С. 113-116. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/8023 | |
dc.description.abstract | Створення новин певної галузі в медіапросторі здебільшого передбачає нейтральний виклад інформації про подію, вільний від емоційної реакції чи оцінки автора, відображає його прагнення до об’єктивної та неупередженої подачі матеріалу, що, однак, може викликати відповідне емоційно-забарвлене ставлення у читача. Попри це контент новинних сайтів містить частку емотивної лексики, яка охоплює вербалізацію низки емоцій. Дослідження цієї частини словникового складу має досить багату історію, утім, питання емотивної лексики, що функціонує в новинах вузькоспеціалізованих сайтів, зокрема тих, які висвітлюють стан індустрії гостинності, ще потребують ретельного вивчення, що надає актуальності темі нашої розвідки. Мета дослідження – проаналізувати й класифікувати емотивну лексику на сайті “Sprudge”, що висвітлює новини індустрії гостинності, а також виявити закономірності її функціонування. Було виявлено, що в назвах опрацьованих новин емотивна лексика не зустрічається, що засвідчує налаштування автора на нейтральність подачі інформації й спонукання до оцінювання її читачами. З’ясовано, що використана у текстах новин емотивна лексика свідчить про досить високий рівень стандартизації, що виявляється у багаторазовому повторенні обмеженого набору лексичних одиниць на позначення того чи іншого емоційного стану. Акцентовано, що з точки зору репрезентативності за частинами мови найбільшу групу емотивної лексики становлять прикметники, яким за чисельністю дещо поступаються іменники. Найменшу кількість становлять емотивні прислівники. За всіма частинами мови групи позитивної емотивної лексики значно чисельніші за складом, ніж групи негативних емотивних одиниць, причому останні переважно трапляються в новинах, пов’язаних із COVID-19. Таку закономірність пояснюємо інформаційною політикою сайту, до пріоритетів якого належить промоція закладів індустрії гостинності, зокрема тих, що спеціалізуються на каві, та поширення кавової культури серед споживачів. | ru |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | ru |
dc.subject | емотивна лексика | ru |
dc.subject | індустрія гостинності | ru |
dc.subject | інтернет-ЗМІ | ru |
dc.subject | неологізми | ru |
dc.subject | моделі словотворення | ru |
dc.title | Емотивна лексика в Інтерне-ЗМІ, що висвітлюють стан індустрії гостинності | ru |
dc.type | Article | ru |