Abstract:
У статті представлені результати випробувань моделей жорстких покриттів для сільськогосподарських аеродромів із шестикутних плит у лабораторних умовах. Моделі плит виготовлено з бетону на основі портланд шлакоцементу марки 300. Вибрано оптимальний склад бетону. Для цього були виготовлені зразки, що мають форму куба, розмірами 10 х 10 х 10 см. Їх випробовували на міцність на стиск у віці 1 року; 3; 7 і 28 днів. Наведено результати трьох серій експериментів з трьома групами зразків. Першу групу виготовляли з бетону без внесення в нього пластифікуючих добавок, другу - з бетону з додаванням хлориду кальцію (CaCI2), а третю з додаванням суперпластифікатора нафталіну - формальдегідного типу (С-3). Встановлено, що найбільшу міцність на стиск мають зразки, в які введено добавки суперпластифікатора С-3. З бетону з цією добавкою виготовляли моделі плит. На основі існуючих методів моделювання встановлюються співвідношення між параметрами шестикутної пластини та параметрами її моделі. Представлено результати випробувань п'яти моделей пластин. Два з них були навантажені центральним вантажем, а три інші – навантаженням, прикладеним у кутку. Проведено аналіз характеру руйнування моделей при різних методах навантаження. Встановлено, що при навантаженні пластинчастої моделі центральним навантаженням у ній спочатку з’являються радіальні тріщини. Однак вони не призвели до втрати несучої здатності моделі, і навантаження можна було збільшувати далі. При подальшому збільшенні навантаження відбувалося утворення кільцевих тріщин. Це призвело до повного знищення пластинчастої моделі. При випробуванні пластинчастих моделей на кутове навантаження на їхній верхній поверхні з’явилися лише кільцеві тріщини. В якості руйнівного навантаження було прийнято таке навантаження, при якому на поверхні моделі з'являється перша волосяна тріщина. Зроблено висновок, що руйнування центрально навантаженої моделі плити відбувається при навантаженні, що перевищує в середньому в 1,2 ÷ 1,3 рази розривне навантаження при навантаженні кута моделі.
