00 DSpace/Manakin Repository

Ефективність дії біодеструктора на розкладення післяжнивних решток рису в технології вирощування сої (Glicine max (L)

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Дудченко, В. В.
dc.contributor.author Марковська, О. Є.
dc.contributor.author Cидякіна, О. В.
dc.date.accessioned 2022-04-24T12:15:25Z
dc.date.available 2022-04-24T12:15:25Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Дудченко В. В., Марковська О. Є., Сидякіна О. В. Ефективність дії біодеструктора на розкладення післяжнивних решток рису в технології вирощування сої (Glicine max (L). Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 374–382. ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/7939
dc.description.abstract Висвітлено ефективний спосіб деструкції післяжнивних решток із використанням біопрепарату для реалізації продуктивного потенціалу сої у рисовій сівозміні. Дослідження проводилися в Інституті рису НААН впродовж 2016–2018 рр. Обробку післяжнивних решток рису здійснювали восени біодеструктором Біокомплекс-БТУ «Екостерн» (1 л/га) у поєднанні із концентрованим амідним водорозчинним добривом карбамід (30 кг/га). Контролем був варіант із внесенням карбаміду восени (30 кг/га). Застосування біодеструктора Біокомплекс-БТУ «Екостерн» (1 л/га) у поєднанні із карбамідом зумовлювало збільшення загальної кількості патогенних і сапротрофних грибів у ґрунті з 65,5 до 80,5 тис./г ґрунту, або на 22,9%. При цьому вміст патогенної мікрофлори у досліджуваному варіанті був менший, порівняно із контролем (застосування карбаміду – 30 кг/га) на 21,8%, а кількість сапротрофів збільшилася у 3,3 рази. Чисельність грибів-антагоністів за сумісного використання біодеструктора стерні «Екостерн» і карбаміду підвищилася у 2 рази, тимчасом як зменшення кількості токсиноутворювальних грибів становило 9,4%. Урожайність сої за сумісного внесення біодеструктора стерні «Екостерн» і карбаміду зростала на 0,6 т/га, або на 17,9% порівняно із контролем (карбамід – 30 кг/га). До того ж у цьому варіанті вміст післяжнивних решток рису в ґрунті на час сівби сої був меншим на 1,25 г/кг ґрунту, або на 20,3% порівняно з контролем, що створювало сприятливі умови для проростання насіння. Приріст урожаю відмічено за рахунок більшої густоти стояння рослин і кількості бобів на рослині. Перед збиранням урожаю густота стояння рослин сої завдяки високій польовій схожості насіння у досліджуваному варіанті становила 45 шт./м2, що більше за контроль (41 шт./м2) на 9,7%. Кількість бобів при цьому становила 24 та 28 шт./рослину, що більше за контроль на 16,7%, а маса 1000 зерен – 156,2 та 157,5 г, порівняно з контролем більше на 0,8%. ru
dc.publisher Зернові культури ru
dc.subject післяжнивні рештки ru
dc.subject post-harvest residues ru
dc.subject мікроорганізми ru
dc.subject microorganisms ru
dc.subject добрива ru
dc.subject fertilizers ru
dc.subject ґрунт ru
dc.subject soil ru
dc.subject рис ru
dc.subject rice ru
dc.subject соя ru
dc.subject soybeans ru
dc.subject урожай зерна ru
dc.subject grain yield ru
dc.subject маса 1000 зерен ru
dc.subject thousand grains weight ru
dc.title Ефективність дії біодеструктора на розкладення післяжнивних решток рису в технології вирощування сої (Glicine max (L) ru
dc.title.alternative Effectiveness of the biodestructor action on the decomposition of rice residues in soybean cultivation technology ru
dc.type Article ru


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу