Ефективність дії біодеструктора на розкладення післяжнивних решток рису в технології вирощування сої (Glicine max (L)

Abstract

Висвітлено ефективний спосіб деструкції післяжнивних решток із використанням біопрепарату для реалізації продуктивного потенціалу сої у рисовій сівозміні. Дослідження проводилися в Інституті рису НААН впродовж 2016–2018 рр. Обробку післяжнивних решток рису здійснювали восени біодеструктором Біокомплекс-БТУ «Екостерн» (1 л/га) у поєднанні із концентрованим амідним водорозчинним добривом карбамід (30 кг/га). Контролем був варіант із внесенням карбаміду восени (30 кг/га). Застосування біодеструктора Біокомплекс-БТУ «Екостерн» (1 л/га) у поєднанні із карбамідом зумовлювало збільшення загальної кількості патогенних і сапротрофних грибів у ґрунті з 65,5 до 80,5 тис./г ґрунту, або на 22,9%. При цьому вміст патогенної мікрофлори у досліджуваному варіанті був менший, порівняно із контролем (застосування карбаміду – 30 кг/га) на 21,8%, а кількість сапротрофів збільшилася у 3,3 рази. Чисельність грибів-антагоністів за сумісного використання біодеструктора стерні «Екостерн» і карбаміду підвищилася у 2 рази, тимчасом як зменшення кількості токсиноутворювальних грибів становило 9,4%. Урожайність сої за сумісного внесення біодеструктора стерні «Екостерн» і карбаміду зростала на 0,6 т/га, або на 17,9% порівняно із контролем (карбамід – 30 кг/га). До того ж у цьому варіанті вміст післяжнивних решток рису в ґрунті на час сівби сої був меншим на 1,25 г/кг ґрунту, або на 20,3% порівняно з контролем, що створювало сприятливі умови для проростання насіння. Приріст урожаю відмічено за рахунок більшої густоти стояння рослин і кількості бобів на рослині. Перед збиранням урожаю густота стояння рослин сої завдяки високій польовій схожості насіння у досліджуваному варіанті становила 45 шт./м2, що більше за контроль (41 шт./м2) на 9,7%. Кількість бобів при цьому становила 24 та 28 шт./рослину, що більше за контроль на 16,7%, а маса 1000 зерен – 156,2 та 157,5 г, порівняно з контролем більше на 0,8%.