Abstract:
За швидких темпів модернізації технологій і суспільства на перший план виходить підготовка таких випускників вишів, які мали б навички та здібності професійної адаптації у змінному світі та абсолютно нових умовах ринку праці. Освіта стає засобом для найбільш адекватного відображення вимог ринкової економіки та нового суспільства.
Зміна основ освіти супроводжується глобальним процесом таких змін, як докорінна зміна цільових орієнтирів, метод навчання, педагогічних програм і засобів, цілей і результатів. Наслідками таких метаморфоз стає зміна ролі студента і викладача, які набувають вигляду взаємин «суб'єкт – суб'єкт».
Вища професійна освіта відіграє величезну роль у формуванні майбутніх фахівців своєї галузі, тому вона повинна не тільки відтворювати інтелектуальний потенціал країни, а й забезпечувати умови формування особистості фахівця, який усвідомлює та розвиває свої здібності, готовий знайти своє місце в житті та реалізувати себе.
Важливо відзначити, що основу технології поетапного формування професійної компетентності спеціаліста в освітньому процесі вишу становлять: освітні технології із спрямованістю на розвиток творчих якостей особистості: інтегративні технології, соціально-виховні технології, технології виховання суб'єктної соціальної активності студента; педагогічні технології на основі гуманно-особистісної орієнтації педагогічного процесу; технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності студентів (активні методи навчання): проблемне навчання (частково-пошуковий метод, технологія навчального дослідження, дослідні ігри), технології проектного навчання, інтерактивні технології (технологія проведення дискусій, диспутів); ігрові технології: педагогічні ігри, рольові та ділові ігри; технології індивідуалізованого навчання: проектний метод; технології інтеграції в освіті: інтегративні форми навчання (семінар-практикум, лекція-практикум, лекція-діалог) .
Ці технології, спрямовані на формування професійної компетентності у процесі навчально-пізнавальної, практичної, дослідницької та евристичної діяльності, тісно пов'язані з технологіями педагогічної взаємодії (створення ситуації успіху, оціночної діяльності, встановлення контакту з групою та ін.).
