У статті аналізується достатньо актуальна проблема хабарництва в органах місцевого
самоврядування на Півдні України XIX століття. Міста південноукраїнського регіону були
засновані наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Таким чином держава прагнула
перевести важелі фінансування із центру на міста та полегшити собі управління регіонами
імперії. Влада створила підґрунтя для формування «нових» муніципальних відносин на принципах децентралізації, основні ідеї якої повинні були привести до модернізації, муніципалізації, капіталізації. За ідеями нового життя необхідно було розгорнути жваві торгівельні
відносини, тобто створити необхідні умови для купецтва та перетворити його на міських
господарів, які здатні розвивати міста на принципах самоутримання. Своєю чергою міські
громади мали перетворитись на муніципальну владу, а міські стани – на буржуазію. Але, на
жаль, модернізація і ідеї «нового життя» не усунули такі негативні явища, як корупція та
хабарництво. В «новому житті» Півдня України воно набуло нових форм і масштабів. Проблемність хабарництва в діяльності міського самоврядування Півдня України залишається
не достатньо вивченою проблемою з огляду на незадовільний стан джерельної бази. Збереглось не дуже багато формулярних списків громадських обранців. Так, наприклад, у них була
відведена спеціальна графа, в якій зазначалося, чи бере людина хабар. У деяких ця графа заповнена не була, а у деяких залишився запис, що хабарів не брав. В життєписах муніципальних
діячів є певні згадки про подібні явища. Збереглись поодинокі скарги, в яких значилося, що
депутати і канцеляристи хабарі беруть і в дуже великих розмірах. Тих, хто відмовлявся сплачувати хабарі, ув’язнювали, жорстоко били та ставилися до них, як до злочинців. У висновках
зазначено, що масштаби хабарництва в органах самоврядування на території південноукраїнського регіону у досліджуваний період досягли високих розмірів.
The paper analyzes a very topical problem of bribery in the local self-government bodies in the South of
Ukraine in the 19th century. The towns and cities of the Southern Ukrainian region were founded in the late
18th – the early 19th centuries. The government tried to shift the mechanisms of financing from the center to
towns and cities and make it easier to manage the regions of the Empire. The government made a foundation
for the formation of “new” municipal relations on the principles of decentralization, whose main ideas had to
lead to modernization, municipalization and capitalization. The ideas of “new life” implied the realization of
active trade relations, the merchants had to create appropriate conditions and become local masters capable
of developing towns and cities on the principles of self-support, i.e. transforming town and city communities
into municipal authorities, and town and city estates – into bourgeoisie. Unfortunately, modernization and
the ideas of «new life» did not eliminate such negative phenomena as corruption and bribery. They acquired
new forms and scope in the “new life” of the South of Ukraine. Bribery in the activity of the local selfgovernment in the South of Ukraine has not been studied thoroughly yet because of the unsatisfactory state of
the database. There are few service lists of public elected representatives. For instance, there was a special
column containing indicating whether a person took bribes. In some cases, this column was not filled, but
some columns contained the information that a person did not accept bribes. In the biographies of municipal
figures there is information about such phenomena. There are some complaints indicating that deputies and
clerks took bribes and huge ones. Those who refused to offer bribes were imprisoned, beaten severely and
treated as criminals. The conclusions emphasize that the scope of bribery in the self-government bodies in the
territory of the Southern Ukrainian region was very large in the period under study.
