Abstract:
У статті наведено результати досліджень із вивчення ефективності відгодівлі сви- ней різних генотипів за різних методів розведення для отримання конкурентоспромож- ного фінального гібрида. Виявлена перевага свиней чотирипородної гібридизації варіанту
♀(ВБ×ЛН)×♂(Д×Г) за віком досягнення живої маси 30 кг, які перевершували гібридних
ровесників варіанту ♀(ЛН×ВБ)×♂(Д×Г) на -8,26 доби.
За двопородного схрещування високими показниками середньодобового приросту виріз- нялися помісні тварини варіанту схрещування ♀Д×♂Г, які на +80,92 г перевершували своїх
чистопородних ровесників великої білої породи та на +76,85 г – помісних тварин варіанту
♀ВБ×♂ЛН. У разі гібридизації вищими середньодобовими приростами вирізнялися тва- рини варіанту ♀(ЛН×ВБ×Д)×♂Д, які на +94,29 г перевищували чистопородних ровесників
великої білої породи і на +28,74 г – помісі варіанту ♀Д×♂Г.
Серед чистопородних тварин кращі показники віку досягнення живої маси 100 кг виявлено у свиней породи ландрас, які, ймовірно, перевищували середній рівень на
-5,41 доби (P<0,01) та ровесників великої білої породи на -5,75 доби. Гібридні тва- рини варіанту ♀(ВБ×ЛН)×♂(Д×Г) швидше досягали живої маси 100 кг, що, ймо- вірно, перевищувало середній рівень продуктивності у господарстві на -15,73 доби
(P<0,001) та чистопородних тварин великої білої породи з найдовшим періодом від- годівлі на -37,24 доби.
Встановлено високу від’ємну кореляцію між ознаками віку досягнення живої маси
100 кг та ознаками середньодобового приросту на відгодівлі -0,972 (чистопородне розве- дення), -0,931 (двопородне схрещування), -0,991 (трипородна гібридизація) і -0,920 (чоти- рипородна гібридизація).
