Abstract:
Відомо, що через недосконалість технології в навколишнє середовище щорічно викидаються сотні мільйонів тонн рідких, твердих і газоподібних відходів, які наносять непоправну шкоду навколишньому середовищу. За підрахунками спеціалістів через нераціональну діяльність людини на Землі вже втрачено понад півмільярда гектарів ріллі, дві третини лісів, понад 250 видів тварин і пташок. Ще 600 видів тварин занесені в Червону книгу, так як вони знаходяться на межі повного зникнення. Під дією забрудненого навколишнього середовища відбувається руйнування природних ландшафтів, окислення ґрунтів, отруєння й загибель рослинності, тварин, риб і пташок, змінюється клімат, руйнується озоновий щит Землі, який захищає нашу планету від сонячної радіації. Кількість кисню, яку витрачає людина для технічних потреб, стала дорівнювати його відтворенню на нашій планеті. Такий розвиток технології може призвести до зниження концентрації кисню в атмосферному повітрі, що викличе катастрофічні наслідки. Забруднення навколишнього середовища наносить неповторну шкоду здоров’ю людини.
Забруднення навколишнього середовища викликає негативну дію не лише на людей, які живуть нині, але й наносить шкоду наступним поколінням. Серед багатьох речовин, які забруднюють природне середовище, існують активні мутагенні агенти, які при попаданні в організм людини призводять до зміни спадкового матеріалу на хромосомному й генному рівнях, що зрештою приводить до росту генетичних аномалій серед населення
Екологічні проблеми текстильної промисловості в більшості випадків мають відношення до вирішення завдань, пов’язаних з утилізацією і регенерацією відходів виробництва: очищення стічних вод, створення системи оборотного водопостачання, очищення від пилу повітря робочої зони та ін.. Застосування нових оздоблювальних засобів і сучасного устаткування дозволяє додати текстильним матеріалам комплекс властивостей, що забезпечують комфорт, сприятливі для людини санітарно-гігієнічні умови і полегшують догляд за готовими виробами в побуті.
На жаль, іншого аспекту екологічних проблем текстильної промисловості – екологічному контролю самої текстильної продукції – присвячено відносно мале число робіт.
