Моніторинг хвороб рослин роду lavandula L.

Abstract

Ґрунтово-кліматичні умови Південного Степу України є придатними для вирощування понад 80 видів перспективних ароматичних (пряно-смакових, ефіроолійних) і лікарських рослин. Найбільш поширеними серед них є лаванда, лавандин, полин лимонний, гісоп лікарський, м’ята перцева, види чебрецю, монарди, базиліків, шавлії тощо, сировина яких використовується у фармацевтичній, парфумерно-косметичній і харчовій промисловості. З огляду на те що попит світового ринку лаванди та продукції з неї щороку збільшується, вирощування цієї культури набуває все більшої популярності на території України. Актуальним питанням є дослідження фітопатогенної мікрофлори та шкідливої ентомофауни в насадженнях представників роду Lavandula L. на території України. У наукових публікаціях іноземних учених є повідомлення про ураження лаванди збудниками бактеріального й вірусного походження, а також грибної етіології. В Україні рослини роду Lavandula L. уражуються збудниками септоріозу (Septoria lavandulae Desm.), фомозу (Phoma lavandulae Gabot) і рідше збудниками кореневих гнилей. З метою виявлення фітопатогенного комплексу мікроорганізмів у насадженнях Lavandula hybrida Rev. сорту Іній і Lavandula angustifolia Mill., сортів Синева Надії та Лідія, оригінатором яких є Інститут рису НААН України, упродовж 2020–2021 рр. здійснено моніторинг хвороб, за результатами якого встановлено їх поширення й розвиток. У 2020 році ураження рослин патогенними мікроорганізмами не спостерігали, а в літній період вегетації 2021 року рослини уражувалися збудником септоріозу – Septoria lavandulae Desm., що пов’язано зі сприятливими погодними умовами для розвитку фітопатогену (температура 20–25 оС і висока вологість повітря). Поширення хвороби на рослинах лаванди сортів Лідія та Синева Надії становило 38,0–39,5%, а лавандину сорту Іній – 17,5%. Ступінь ураження досліджуваних рослин становив 3 бали й 1 бал відповідно, що свідчить про слабке ураження. Порівнюючи лаванду й лавандин, відзначили переваги останнього не тільки за рівнем урожаю та виходом ефірної олії, а й за стійкістю до хвороб.