Abstract:
Туризм та рекреація є важливою складовою економіки України. Питанням вдосконалення понятійного апарату функціонування рекреаційних комплексів займається багато відомих вітчизняних вчених, серед яких, такі як: М. Й. Ковач, Л. М. Корецький, В. Г. Герасименко, Н. В. Фоменко, В. А . Квартальнов, В. Ф. Кифяк, Е. А. Котляров, А. С. Кусков та ін. Розкриваючи поняття «рекреаційні ресурси», слід відмітити їх широку розгалуженість у плані різновидів. За основною системою структурування рекреаційні ресурси поділяють на три типи: - природні рекреаційні ресурси – до них відносять сукупність природних компонентів, процесів та явищ, які знаходяться на певній території і використовуються або можуть бути використані в цілях туризму та рекреації; - соціально-економічні рекреаційні ресурси, які являють собою матеріальну основу об’єктів туристично-рекреаційної діяльності та розвиненість інфраструктури галузі; - історико-культурні рекреаційні ресурси, які являють собою загальний культурний фонд певного регіону чи території і включають в себе культурні, історичні і духовні надбання суспільства та можуть задовольнити пізнавальні потреби туристів.
