Abstract:
Зараз практично неможливо уявити виробничу
діяльність без застосування основних засобів. Адже вони значно
спрощують та пришвидшують виробничий процес і дозволяють значно
наростити об’єми виробництва. Проте через постійне використання вони
піддаються зносу, поруч із впливом моральним старіння. Об’єктивно, у Зараз практично неможливо уявити виробничу діяльність без застосування основних засобів. Адже вони значно
спрощують та пришвидшують виробничий процес і дозволяють значно
наростити об’єми виробництва. Проте через постійне використання вони
піддаються зносу, поруч із впливом моральним старіння. Об’єктивно, у суб’єктів господарювання виникає потреба у поновленні складу основних
засобів та їх модернізації. Джерелом коштів для фінансування цих потреб
виникають амортизаційні відрахування. Мета даної статті полягає у
визначенні особливостей нарахування амортизації основних засобів, а
також відображення результатів такого нарахування в обліку, як одного
із ключових факторів безперервного відтворення підприємства. Для
досягнення поставленої мети під час проведення наукового дослідження
використано методи аналізу, синтезу, порівняння, дедукції,
систематизації, класифікації, теоретичного пізнання, а також
табличний та графічний методи. Авторами проаналізовано сутність та
склад основних засобів за стандартами вітчизняного та міжнародного
обліку. Визначено сутність амортизації, розкрито категорія строку
корисного використання основних засобів, а також підходів до його
встановлення. Відображено порядок розрахунку амортизації в
бухгалтерському обліку одним із методів, зокрема: прямолінійного,
зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової
вартості, кумулятивного та виробничого. Визначено переваги та недоліки
використання кожного з них. Зазначено фактори, які впливають на вибір
підприємством методу амортизації. Схематично відображено типові
бухгалтерські кореспонденції по відображенню амортизації в обліку.
Описано існуючий підхід до використання амортизаційних відрахувань на
потреби фінансування безперебійного відтворення виробництва та
визначено напрямки по його вдосконаленню. Досліджено порядок
проведення амортизаційних відрахувань в умовах карантину, встановлено
причинно-наслідкові зв’язки від проведення відрахувань в таких умовах.
