DSpace Repository

Ментальна географія у романах Аскольда Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано»

Show simple item record

dc.contributor.author Бокшань, Галина
dc.date.accessioned 2021-12-29T15:23:55Z
dc.date.available 2021-12-29T15:23:55Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Бокшань Г. Ментальна географія у романах Аскольда Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано» / Г.Бокшань // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. - Вип. 18. - 2021. - С. 21-30. ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/7642
dc.description.abstract Питання ментальної географії та її кореляції з офіційною територіальною диференціацією й організацією світового простору стають особливо актуальними за часів відчутних геополітичних зрушень і стрімких міграційних процесів. Романи А. Мельничука добре надаються до вивчення в контексті ментального картографування, етнічної ідентичності, національної пам’яті і колективного травматичного досвіду. З часу виходу його творів в Україні з’явилося чимало досліджень у зазначених напрямках. Утім, аналіз наявних публікацій виявив брак дослідницької уваги до особливостей ментальної географії в романах письменника, що пояснює потребу в їх подальшому студіюванні. Мета дослідження – виявити специфіку «кордонів» ментальної географії персонажів у романах А. Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано». Для її досягнення доцільним є використання таких методів: біографічного, психоаналітичного, інтертекстуального та елементів рецептивної естетики. Аналіз романів А. Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано» спонукав зробити висновок про те, що ментальна географія візуалізована досить виразно через образи-персонажі в обох творах. У романах артикульовано неузгодженість між символічними позначеннями просторових об’єктів на картах і їх відображенням у свідомості людей. У творах А. Мельничука можна простежити залежність між наявністю інформації про минуле на ментальних мапах і збереженням успадкованої ідентичності: ті персонажі, які всіляко намагалися стерти минуле, перетворити віртуальні «місця пам’яті» на «не-місця», або зруйнували себе як особистостей, або асимілювалися на чужині, втративши зв'язок із родом і нацією. Колективний травматичний досвід спонукав уникати конкретики в називанні батьківщини, що негативно позначилося на її відображенні на ментальних картах молодшого покоління емігрантів і, відповідно, на їхній національній ідентичності. Перспективою подальших досліджень може стати специфіка артикуляції наслідків травматичного досвіду в романах А. Мельничука. ru
dc.language.iso other ru
dc.publisher Київський університет імені Бориса Грінченка ru
dc.subject ментальна карта ru
dc.subject національна ідентичність ru
dc.subject травматичний досвід ru
dc.subject місця пам’яті ru
dc.subject геополітичні трансформації ru
dc.title Ментальна географія у романах Аскольда Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано» ru
dc.title.alternative Mental geography in Askold Melnychuk’s novels “Ambassador of the dead” and “What is told” ru
dc.type Article ru


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account